Марс – планета рекордів

Долини Марінера

І знову про Марс… Чим ця планета така цікава? Напевне, вже всім відомо, що на червоній планеті знаходиться найбільша гора  у Сонячній системі – гора Олімп, потухлий вулкан висотою втричі більшою за найвищу гору Землі (≈26 км).

Як виявляється, на Марсі знаходиться найбільший каньйон в Сонячній системі. Долини Марінер – велетенські системи каньйонів, названі ім’ям першовідкривача – космічного апарату « Марінер 9», котрий виявив каньйони у 1971-1972 роках. Долини Марінер мають довжину більш як 4 000 км, і ширину до 7 км, а глибина сягає понад 8 000 метрів.  Для порівняння, Великий каньйон в Арізоні (США) має довжину 800 км, ширину 30 км та глибину 1 800 метрів.

Розміри каньйона вражають, в час, коли на одному її кінці починає сходити Сонце, на інший насувається темна та холодна ніч.

Колонізуємо Марс

NASA .  Місця посадки Марс

Марс – червона планета Сонячної системи, найбільш бажане місце для колонізації людиною. Планета земної групи планет, тому нам там буде найбільш затишно із усіх куточків нашої Сонячної системи, не враховуючи, звичайно, Землю. NASA вже давно розпочало процес детального дослідження планети.   

На даній візуалізації можемо бачити місця посадки всіх шести апаратів Американського космічного агентства. Їм вдалось не лише досягнути поверхні Марса, але й вдало примарсуватись:  Viking 1, Viking 2, Pathfinder,  Spirit,  Opportunity,  Phoenix .

Вода на Землі

Скільки води на Землі.

Масштабна картинка для порівняння кількості води на планеті.

По материалам Astronomy Picture Of the Day

Як відомо 2/5 поверхні земної кулі є твердою, а 3/5 займає вода. Проте кожна водойма має дно, а отож кількість води є скінченною величиною. А чи задумувались Ви над запитанням: скільки води за нашій планеті, і звідки вона тут взялась?

Чумацький Шлях

Наша галактика Чумацький Шлях

Чумацький Шлях, Сонце та супутники Галактики

Тисячі яскравих та ледь помітних зір, які ми маємо щастя бачити на нічному небі неозброєним оком, об’єднуються у велетенську зоряну систему Галактику Чумацький Шлях. Основну частину зір галактики добре видно восени. В цю пору року увечері вона перетинає небосхил у напрямі з південного заходу  на північний схід. То ж для чумаків, котрі  їздили протягом багатьох десятиліть у Крим по сіль, ця вистелена зорями дорога, була добрим орієнтиром. Саме тому нашу рідну галактику називають Чумацький Шлях (інколи можна почути і іншу назву: Молочний Шлях).

Найближча екзопланета

Виявлено найближчу до нас тверду «міні Землю»

Десь на краю Галактики.

Зважаючи на скінченний вік нашого Сонця, перед нами гостро стоїть проблема переселення у інший дім, на іншу планету. Проте для початку слід її виявити. Дана проблема в даний момент є на часі серед вчених-астрономів. Порядку двох тисяч планет уже вдалось відкрити. Але серед них планет з твердою поверхнею не є так багато (до речі, такі планети називають екзопланетами). 

Тим приємнішим є повідомлення про відкриття чергового кандидата в екзопланети USF-1.01, який обертається навколо червоного карлика GJ 436.

Сонячна система

Подорож по Сонячній системі

Земля більша за Марс та Меркурій, але вона є надто малою в порівнянні з газовими гігантами: Нептуном, Ураном, Сатурном та Юпітером.

Порівняльні розміри нашої рідної зірки Сонця з ішими зірками.

Сонце через 5 млрд років

Що буде з Землею коли Сонце помиратиме?

Життєвий цикл Сонця

Наше Сонечко народилось, живе сьогодні і житиме звичайним життям ще 5 млрд років.

Еверест, Олімп та інші

Які гори – найвищі?

Джомолунгма - найвища гора на Землі.

Кожна планета, котра має тверду поверхню,  характеризується неповторним рельєфом. Глибокі впадини, котрі заповнено соленою або прісною водою, велетенські  рівнини та красиві гори, огорнуті білими хмарами, які височіють над поверхнею планети.

А якою може бути максимальною висота гір на планеті?

Космічні місії

Практично всі космічні місії землян на одній карті

 Для того, щоб побачити її збільшеною, натисни тут.  

Тривимірна модель Сонячної системи.

Екскурсія по Сонячній системі

        Дивовижну та захоплюючу екскурсію по Сонячній системі пропоную здійснити вам. Для цього відкрийте вкладку http://www.solarsystemscope.com/ .  Далі справа вверху виберіть мову (нажаль української немає), і приступайте до віртуальної подорожі. Всі об’єкти можна наближати та віддаляти, обертати в різні сторони. Можна вручну пересувати планети (будь-які), і, водночас, бачити розміщення інших. За датою свого дня народження можна побачити розміщення не лише планет, але і зірок. До-речі, кожну зірку індентифіковано (знайдіть найближчу до нас). За даною картою можна спостерігати за зоряним небом, яке відкривається нашому погляду з нашого вікна.

        Бажаю насолодитися побаченим.

         

Доцільно прочитати:

• 1. Космічні швидкості.
• 2. Наш дім - Сонячна система.
• 3. Найяскравіші обєкти небесної сфери.
• 4. Сонячні та місячні припливи і відпливи.
• 5. Закони Кеплера.

Узагальнені закони Кеплера

Закони Кеплера

 

Закони Кеплера

   Відомо, довільні два масивні тіла притягуються один до одного. Це фізичне явище називається гравітацією (від лат. Gravis – важкий).

Прояв гравітації : водопади; важкість портфеля з підручниками; падіння (і як наслідок – руйнування) улюбленого горняти…

Наскільки великими є сили гравітаційного притягання (гравітаційне відштовхування не спостерігається)? 

Два учні, масами по 50 кг, котрі розмовляють між собою, взаємодіють із силою 1,6·10^-7 Н ( 1Н дорівнює вазі тіла масою 102г). Ця сила є дуже малою. Проте Земля (М_з = 6·10²⁴кг) притягує Місяць (М_м = 7·10²²кг) з силою 10²⁰Н, а Сонце (М_с = 2·10³⁰кг) притягує Землю з силою 10²²Н! Cаме ці колосальні сили визначають рух планет в Сонячній системі, рух цілих Галактик… Гравітаційні сили є визначальними в розвитку Всесвіту та його майбутнього.

Космічні швидкості

I,II,III та IV космічні швидкості

Першим кроком у космос є політ навколо Землі на великій висоті.

Першою космічною швидкістю V_I називають швидкість польоту по коловій орбіті радіуса, що дорівнює радіусу земної кулі R_з.

Записавши для такого колового руху другий закон Ньютона отримаємо:

V_I = (gR_з)^1/2 ≈ 7,9 км/с

Тиждень життя Чумацького Шляху

Тиждень життя Чумацького Шляху

Канарські острови, вершина гори Тейде. Блискуча та неповторна робота норвежського фотохудожника Терьє Соргьєрда.

 

The Mountain from Terje Sorgjerd on Vimeo.

Польоти на Марс

Марс – планета–загадка?

Марс  - четверта планета від Сонця, червона куля земної групи.  Цілком ймовірно, що наше життя зародилось саме там, адже в давні часи, коли Земля була надзвичайно гарячою, на Марсі існували цілком придатні умови для життя. Адже і температура була не надто високою і атмосфера наявна. Тим зрозумілішим стає бажання багатьох землян полетіти саме туди. Хто, коли і як намагався дослідити поближче Марс добре ілюструє наступна картинка.

Наш дім – Сонячна система

Найбільші тіла Сонячної системи

Наш адреса – не дім і не вулиця, наша адреса…  А яка у нас адреса? Це ж просто:   Чумацький Шлях, Сонячна система, Земля; а далі: країна, місто, вулиця, дім, квартира.  Цікавим виявляється наступне просте запитання:  назвіть об’єкти  Сонячної системи в порядку зменшення їх розмірів (комети з їх велетенськими хвостами до уваги брати не будемо). 

30 червня 2012 року

 Чим особливий день 30 червня 2012 року?

30 червня 2012 року – унікальний день, який трапляється досить рідко. Саме цей день тривав на одну секунду довше від усіх звичайних днів.

В чому причина?

Причина коригування ходу еталонного годинника на Землі криється в нерівномірному обертанні нашої планети як навколо власної осі, так і в обертанні навколо Сонця. Внаслідок цього з роками накопичується різниця між астрономічним часом (він визначається за положенням планети навколо Сонця) та всесвітнім координованим часом.

Рішення щодо продовження 30 червня на одну секунду ухвалено фахівцями Міжнародної служби обертання Землі.

Востаннє додаткову секунду було додано 31 грудня 2008 року.

Ужгород 2012

Результати Всеукраїнської олімпіади з астрономії 

Вітаю Бродюка Сергія з вдалим виступом на Всеукраїнській олімпіаді з астрономії. Зважаючи на те, що Сергій виступав серед десятикласників, хоча навчається в 9-му класі, та на те, що призерами ставали 30% учасників, а не 50% як в минулі роки його виступ – успішний. Не можу не зауважити той факт, що після теоретичного туру, Він показував 5-й результат.

Бажаю Вам не розстроюватися, а виправити допущені помилки, та наступного року показати достойніший результат!

МОЛОДЕЦЬ!

Добовий рух зірок

 Траекторія зірки 

      

Фотограф Лінкольн Харріс: видимий рух небесних тіл

         У темну ніч піднімаючи свій погляд вгору ми, завмираючи, милуємося надзвичайною картиною, котра відкривається нашому погляду. Зоряне небо – таке незвідано цікаве, неповторне та невпинно маняче до себе. Десь там, можливо, серед зір і є ваша зірочка, яку ви вибрали собі ще в дитинстві, і котра завжди вас тішить і запрошує до себе на зустріч. Але, помічаємо, що в різний час доби, саме ця зірочка змінює своє розташування на небесній сфері – вона рухається разом із тисячами їй подібних.

Нобелівська премія з фізики за 2011 р.

Нобелівська премія з фізики за 2011 р. присуджена за відкриття в космології

Лауреатами Нобелівської премії з фізики за 2011 р. стали американці Сол Перлмуттер, Брайан Шмідт і Адам Райесс. Премія присуджена за "відкриття розширення Всесвіту, що прискорюється ", говориться в опублікованій сьогодні заяві Нобелівського комітету.  Наш Всесвіт розширюється - відомо давно (параметри розширення задаються постійною Хаббла), а те, що він розширюється із зростаючою швидкістю - це, звичайно, для багатьох новина.



P.S. Величина, котра характеризує швидкість зміни швидкості називається прискоренням.

Які небесні об’єкти є найяскравішими?

Найяскравіші об’єкти  небесної сфери

Чи замислювались над питанням:  Які небесні об’єкти є найяскравішими?

Ну звичайно: Сонце, Місяць – відповідають практично всі. І це правда, але попробуємо продовжити цей список. 

№1. СОНЦЕ – найближча зірка, джерело життєдайної енергії на земній кулі.

№2. МІСЯЦЬ – природний супутник Землі та найближче до нас природне небесне тіло, «нічне Сонце».

Фотометричний парадокс

Фотометричний парадокс

        Тиха ніч. Ми піднімаємо свій погляд вгору і бачимо зоряне небо. Ми задивляємось у його сріблясте мереживо і запитуємо себе: що там? А там – космологічний парадокс. Взагалі то їх є декілька, та поговоримо про фотометричний. 

        Не підлягає сумніву той факт, що Всесвіт є безмежний і, очевидно, у безмежному Всесвіті існує нескінченне число зір. Світло небесних світил поширюється у всіх напрямках, заповнюючи своїм випромінюванням увесь простір. Але чому безмежна кількість зір дає так мало світла?

        Нехай зорі розміщено у Всесвіті більш – менш рівномірно. Тоді число зірок, що лежать у сфері радіуса R, у центрі якої розміщено Землю, зростає пропорційно R³.

Для того, щоб мрії стали реальністю

У пошуках позаземного розуму.

Найважливішою функцією людини, як одного з численних видів живих організмів на Землі, є функція пізнання оточуючого. Саме вона дозволила примату стати " людиною розумною"  і посісти панівне місце серед усього живого. Проте ми всі добре усвідомлюємо, що відкриття першої позаземної цивілізації мало би колосальне значення для розвитку знань людини та задоволення її функції у пізнанні оточуючого.

Світова наука вже давно приступила до розгадки цієї таємниці. Заради справедливості відзначу, що особливо значних державних програм щодо вирішення цього питання немає. Дану проблему вирішують,  в основному, самотужки вчені-астрофізики, і в більшості випадках їх робота виглядає швидше як хоббі.
 
В чому полягає сутність проблеми?
У відповідності з найпростішою формулою, запропонованою Дрейком, число N можливих високорозвинутих цивілізацій, котрі досягли земного рівня розвитку, або перевершили його дорівнює добутку із семи множників: