Задача

Сонячні затемнення

  Задача

В якій півкулі Землі частіше трапляються повні сонячні затемнення: в північній чи південній?

Чому так відбувається?

 Розв'язання.

Мал. 1. Взаємне розташування Землі, Місяця і Сонця під час повного сонячного затемнення

Сонячна корона

Загадка сонячної корони

Сонячна корона

Со́нячна коро́на — зовнішня частина атмосфери Сонця, яка просліджується до відстаней майже в два радіуси Сонця від сонячної поверхні. Сонячна плазма в цій частині має малу густину й розігрівається до температур в кілька мільйонів Кельвінів.

Двоє вчених астрофізиків Daniel Wolf Savin і Michael Hahn запропонували свій погляд на розгадку однієї з найбільших таємниць в астрофізиці - чому Сонячна корона (або Сонячна плазма) , що оточує наше світило , набагато гарячіша , ніж поверхня самого  Сонця..

Проблема нагрівання корони є надзвичайно важливою, тому що корона є джерелом сонячного вітру , який відповідальний за північне і південне полярне сяйво і може також зруйнувати телекомунікації та енергосистеми на Землі.  Зокрема, можуть бути пошкодженими, або навіть зійти зі своїх орбіт супутники .

Сонячна активність

Сонце увійшло в період мінімуму активності 

На сонячній поверхні можна спостерігати  темні утворення, які називають сонячними плямами. Число цих плям змінюються з часом, але їх кількість вказує на активність Сонця. Статистичний аналіз їх кількості вказує на існування циклів сонячної активності, яку астрономи вимірюють по числу Вольфа (залежить не лише від числа плям на диску Сонця але і від кількості їх груп). Цей параметр, який фіксується з 1750-х років шукають за формулою W = 10g + f , де g- кількість груп плям а f – загальне число усіх плям, які є в цей момент на диску Сонця. Наприклад, якщо на диску немає жодної плями, то число Вольфа дорівнює W = 0, якщо на диску є одна пляма, то W = 11.

Зелена зірка

  Чому не буває зелених зірок?

Сонце

 Нас оточує неймовірно цікавий та неповторний світ. Але одне не дає людям спокою – його незвіданість. Ось наприклад: щоденно ми маємо можливість спостерігати за  життєво важливим для людей денним світилом – Сонцем – великою, гарячою та жовтою кулею, яка поважно «крокує» по голубій блакиті неба. Але тут напрошується запитання: відомо, що змішуючи фарби жовтого та синього кольору, отримаємо зелену. Тоді чому ми ніколи не спостерігаємо на небі зелених відтінків (окрім райдуги, яка виникає лише під час дощу), адже і жовтий, і синій відтінки там присутні завжди?

Інше запитання є не менш цікавим. Відомо, що зірки, котрі ми бачимо на нічній небесній сфері мають різний колір: такі як наше Сонце – жовті, але бувають і голубі, і оранжеві, і червоні, і білі.  Це залежить від температури світила:  найгарячіші мають голубуватий відтінок, а найхолодніші – червонуватий. Але чому ні ми, ні професійні астрономи володіючи супертехнікою, не спостерігали ніколи зелених зірок? До речі, всім відомо, що максимум випромінювання нашого Сонця припадає саме на зелену ділянку спектра (Сонце – зелена зірка!), а чутливість нашого ока до зеленого є найвищою.

Спробуємо дати відповідь на отримані запитання.

Сонце через 5 млрд років

Що буде з Землею коли Сонце помиратиме?

Життєвий цикл Сонця

Наше Сонечко народилось, живе сьогодні і житиме звичайним життям ще 5 млрд років.