13.09.12

Сузір’я (назви)




Сузіря (фізичні прилади)

Кожне сузір’я – це окрема ділянка зоряного неба. І в сиву давнину, і тепер,  вживаючи це слово, часто мають на увазі групу яскравих зір які, на думку давніх спостерігачів, утворюють на небі певну фігуру – людини, звіра, птаха, …

В далекому минулому, кожен народ частково складав власні назви сузір’їв, частково запозичував у своїх сусідів. Деякі з них у праукраїнців мали наступні назви: Великий Віз (Велика Ведмедиця), Малий Віз або Пасіка (Мала Ведмедиця), Борона (Кассіопея), Криниця (Дельфін), Косарі (Пояс Оріона),  Дівчина з відрами (Орел), Хрест (Лебедя), Чепіги (зоряне скупчення Гіади), Квочка або Стожари (зоряне скупчення Плеяди), та ін..

Частина назв сузір’їв дійшла до нас через Давню Грецію від вавилонських та єгипетських астрономів, інші – створені давньогрецькими вченими.

З метою уникнення плутанини у 1922 році конгрес Міжнародного астрономічного союзу скоротив число сузір’їв до 88. Тоді ж було встановлено нові межі сузір’їв (як правило вздовж кіл схилень та добових паралелей).

Одними із найвідоміших та особливих є зодіакальні сузір’я.  ця назва пов’язана з тим, що Сонце, Місяць, планети можна спостерігати на фоні 12 зодіакальних сузір’їв: Стрільця, Козірога, Водолія, Риби, Овна, Тільця, Близьнят, Рака, Лева, Діви, Скорпіона та Терезів..Взагалі то є ще 13-те  сузіря – Змієлова, але воно не входить до числа зодіакальних. Серед цих сузір’їв  переважають назви живих істот, і лише Терези стоять осторонь, не вписуючись у загальні рамки назв.

Терези – це фізичний прилад, за допомогою якого можна визначати невідому масу тіла.

А чи існують сузір’я, назви яких пов’язано із  фізикою, а саме з фізичними приладами та пристроями?

Таких сузір’їв є вісім.

Терези лабораторні
1. Терези (лат. Libra) – зодіакальне сузір’я, що лежить між сузір’ями Скорпіона та Діви.  Сонечко перебуває у ньому з 31 жовтня по 22 листопада. Нічним небом у сузір’ї Терезів  можна налічити 83 зорі неозброєним оком.

зодіакальне сузір’я ТЕРЕЗИ


Телескоп - рефрактор
2. Телескоп  (лат. Teleskopium) – сузір’я південної півкулі зоряного неба. Вперше ця назва зустрічається у французького астронома Нікола Лякайлема  (1756 р.).  Неозброєним оком можна побачити близько 50 зірок.
сузір’я ТЕЛЕСКОП


Компас

3. Компас  (лат. Pyxis) – сузір’я південної півкулі зоряного неба. Нормальне людське око здатнє розрізнити у ньому 43 зірки.
сузір’я КОМПАС



Насос Тесли
4. Насос (лат. Antlia) – сузір’я південної півкулі небесної сфери. Неозброєним оком у цьому сузір’ї можна налічити 42 зорі.
сузір’я НАСОС



Мікроскоп
5. Мікроскоп  (лат. Mikroscopium) – невелике сузір’я південної півкулі неба.  Воно займає площу в 210 квадратних градусів та містить 37 зірок, які можна побачити неозброєним оком. Проте серед побачених – немає зірок яскравіших 5-ї зоряної величини.
сузір’я МІКРОСКОП


Годинник

6. Годинник (лат. Horologium) – неяскраве сузір’я південної півкулі неба, котре налічує 35 зірок, видимих неозброєним оком.  У наших широтах не спостерігається.
сузір’я ГОДИННИК


Секстант

7. Секстант (лат. Sextans) -  екваторіальне сузір’я небесної сфери. Містить 34 зорі, які найкраще можна спостерігати неозброєним оком в час від березня до квітня. Дане сузір’я не містить яскравих зірок і займає ділянку зоряного неба, бідну на яскраві об’єкти далекого космосу.
екваторіальне сузір’я СЕКСТАНТ


Октант

8. Октант (лат. Oktans) – важливе сузір’я південної частини небесної сфери, в якому розташований Південний полюс світу. Містить 56 зірок, видимих неозброєним оком.
сузір’я ОКТАНТ



Доцільно прочитати:

Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...