Коротко про зорі
1. Зорі ― самосвітні, тобто з власними джерелами енергії, газові кулі. Звичайні зорі мають енергію від перетворення водню в гелій у процесі термоядерної реакції, що відбувається в ядрах таких зір. У білих карликів і нейтронних зір джерело енергії інше ― не термоядерні реакції.
2. Найближча до Землі зоря ― Сонце (5 фактів про Сонце можна прочитати нижче). Світло від нього йде до нашої планети 8,4 хв. Від другої за відстанню до нас зорі, Проксіми Центавра, світло йде до Землі 4,3 роки. Інші зорі лежать від нас ще далі. Зорі не полюбляють самітності, а тому, зазвичай, входять до різних груп: від подвійних зір, де є дві зорі, до зоряних скупчень, що налічують десятки, сотні, тисячі й навіть мільйон зір. Найбільшими зоряними системами у нашому Всесвіті є галактики, що вміщують десятки й сотні мільярдів зір.
3. Усі зорі, за вдалим висловом астронома Й. Шкловського, «народжуються, живуть і помирають». Зорі виникають з газопилових хмар внаслідок гравітаційного стискання. Воно ущільнює речовину протозорі, яка, стискаючись, нагрівається до високої температури. Коли температура в ядрі досягає 10 млн Кельвінів, тоді «спалахує» термоядерна реакція, що і є моментом народження зорі.
4. Тривалість життя, а також те, як саме зоря закінчить своє існування, визначає її маса. Що більша маса зорі, то менше часу вона живе. Масивні зорі (понад 5 мас Сонця) на завершальному етапі еволюції спалахують як Наднові. Такий вибух зорі породжує з її верхньої оболонки туманність, а з її внутрішньої частини ― нейтронну зорю або, якщо маса зорі становила понад 8 сонячних, чорну діру. Зорі до двох мас Сонця закінчують життя без грандіозних вибухів ― на стадії червоних гігантів вони скидають зовнішню оболонку (з неї утворюється планетарна туманність) і перетворюються в білих карликів.
5. Зорі ― «фабрики з виробництва» хімічних елементів. Переважна їх частина з відомої періодичної таблиці Менделєєва (до заліза включно) виникла в зорях внаслідок термоядерних реакцій, а вище від заліза ― під час спалахів Наднових. Синтез хімічних елементів відбувається у зорях впродовж усього їхнього життя поступово: від гелію на початку, до заліза наприкінці.
Сонце - найближча зоря
 |
| Сонце |
 |
| Сонце активне |
1. Сонце — джерело тепла і світла для Землі. Годі уявити життя на нашій планеті без Сонця. Майже вся енергія (окрім атомної), яку людина використовує на Землі, — кам’яне вугілля, нафта, газ — це сонячне тепло й світло, накопичені дуже давно рослинами через фотосинтез.
2. Сонце — зоря, тобто самосвітна газова куля, в надрах якої відбуваються термоядерні реакції перетворення водню в гелій з виділенням енергії. За одну секунду в ядрі Сонця «згорає» понад 4 млн тонн водню, внаслідок чого утворюється стільки енергії (3,75 × 1026 Дж), що її вистачило б для нагрівання до окропу води Світового океану.
3. Сонце масивне і велике розмірами. Його маса у 330 тисяч разів більша, ніж маса Землі, а його поперечник у 109 разів більший поперечника Землі. У Сонці зосереджено понад 98 відсотків усієї маси Сонячної системи. Саме завдяки великій масі, Сонце утримує біля себе планети, астероїди і комети, тобто всі тіла нашої планетної системи.
4. Відстань від Землі до Сонця в середньому становить 150 млн км. Говоримо в середньому, бо Земля обертається навколо Сонця по орбіті, форма якої не коло, а еліпс і тому, наприклад, влітку Земля далі від Сонця, ніж взимку. Сучасний космічний корабель може долетіти до Сонця за 7 місяців.
5. Тривалість «життя» Сонця становить приблизно 10 млрд років. Нинішній його вік — близько 5 млрд років, тобто Сонце прожило половину терміну свого існування. Ще принаймні один мільярд років Сонце перебуватиме в такому стабільному стані, як в наш час.
