Сонце та Місяць, планети та інші астрономічні об'єкти в липні 2014 року
Огляд астрономічних явищ липня 2014 року розраховано на спостерігачів-початківців зоряного неба, а тому в ньому наведено інформацію про найяскравіші небесні світила і найпомітніші астрономічні явища. Їх можна спостерігати без допомоги оптичних приладів. Лише для спостережень Урана, Нептуна, супутників Юпітера, астероїдів та більшості об’єктів так званого «далекого» Всесвіту знадобиться бінокль чи телескоп.
Звертаємо увагу на те, що моменти астрономічних
явищ в огляді подано за київським літнім часом, а уявний пункт спостережень,
наприклад планет, міститься на широті Києва.
Календар основних астрономічних явищ липня 2014 року
Календар основних астрономічних явищ липня 2014 року
|
|||
Астрономічне явище
|
Дата
|
Час
|
День тижня
|
Меркурій: cтояння
(видима зоряна величина планети 2,1)
|
01
|
14:33
|
вт
|
Земля в
афелії (відстань від Сонця становить 152 093 403 км)
|
04
|
02:46
|
пт
|
Перша чверть
Місяця
|
05
|
14:59
|
сб
|
Марс поблизу
(3°31′) Місяця
(видима зоряна величина планети 0,2, фаза Місяця
0,53)
|
05
|
21:56
|
сб
|
Сатурн
поблизу (4°31′)
Місяця
(видима зоряна величина планети 0,4, фаза
Місяця 0,73)
|
07
|
21:54
|
пн
|
Меркурій, Венера й зоря Елнат (β Тельца) на кутовій відстані 9,6° (видима
зоряна величина планет 1,0 і -3,9, а зорі 1,7)
|
07
|
22:21
|
пн
|
Повня (повний
Місяць)
|
12
|
14:25
|
сб
|
Меркурій у
найбільшій західній елонгації (W =
20°55′)
|
12
|
21:16
|
сб
|
Місяць в
перигеї (відстань Земля–Місяць 358258 км, кутовий
розмір Місяця 33′21″, фаза — 0,99)
|
13
|
11:26
|
нд
|
Меркурій поблизу (6°) Венери (видима
зоряна величина планет -0,2 і -3,9)
|
16
|
21:39
|
ср
|
Остання
чверть Місяця
|
19
|
05:08
|
сб
|
Сатурн: cтояння
(видима зоряна величина планети 0,5)
|
21
|
01:51
|
пн
|
Уран: cтояння
(видима зоряна величина планети 5,8)
|
23
|
01:44
|
ср
|
Венера поблизу
(8°)
Місяця
(видима
зоряна величина планети -3,9, фаза Місяця 0,08)
|
24
|
04:33
|
чт
|
Юпітер: cполучення
(видима зоряна величина планети -1,8)
|
24
|
22:03
|
чт
|
Меркурій
поблизу (7°) Місяця
(видима зоряна величина планети -1,1, фаза
Місяця 0,03)
|
25
|
04:34
|
пт
|
Венера
поблизу (6°) Місяця
(видима
зоряна величина планети -3,9, фаза Місяця 0,03)
|
25
|
04:34
|
пт
|
Молодик
(новий Місяць)
|
27
|
01:42
|
нд
|
Максимум дії
метеорних потоків Дельта-Аквариди (північні і південні)
|
27
|
00:00
|
нд
|
Місяць в
апогеї (відстань Земля–Місяць 406568 км, кутовий
розмір Місяця 29′23″, фаза — 0,01)
|
28
|
06:35
|
пн
|
Пояснення до календаря
1. Позначення часу, наприклад 21:00, потрібно розуміти як 21 год 00 хв.
2. Кутові розміри Місяця, Сонця і планет, тобто їхні видимі розміри на небесній сфері, а також відстані між світилами, наведено в градусах (°), хвилинах (′) і секундах (″).
3. Стояння планети — зупинка планети в її видимому русі на небі відносно зір, що настає на зміні прямого руху планети в напрямі із заходу на схід (назустріч видимому обертанню небесної сфери) на назадній рух (зворотний) і навпаки.
4. Афелій — найвіддаленіша від Сонця точка орбіти Землі.
5. Елонгація планети (лат. elongc — віддаляюся) — кутова відстань між планетою і Сонцем на небесній сфері.
6. Сполучення планети з Сонцем — конфігурація (розміщення у просторі) Землі, планети і Сонця, коли збігаються напрям на планету і напрям на центр диска Сонця (планета має однакову з Сонцем екліптичну довготу). У Меркурія і Венери буває два сполучення — нижнє і верхнє. У першому випадку планета перебуває за Сонцем, у другому — перед ним, проходячи між Землею і Сонцем.
7. Перигей — (грец. περίγειος, букв. «навколоземний») — найближча до Землі точка орбіти небесного тіла (Місяця або штучного супутника Землі), що обертається навколо планети.
8. Апогей — найвіддаленіша до Землі точка орбіти небесного тіла (Місяця або штучного супутника Землі), що обертається навколо планети.
Зоряне небо
Високо над горизонтом у південній ділянці зоряного неба лежить сузір’я Геркулеса. Під ним — Змієносець і Змія. На обрії над точкою півдня сяє Антарес — найяскравіша зоря сузір’я Скорпіона. На широті Києва можна спостерігати тільки його частину, бо хвіст небесного Скорпіона ховається під горизонтом. Ліворуч від Скорпіона на самісінькому обрії лежить сузір’я Стрільця, а праворуч і вище — сузір’я Терезів.
У південно-східній частині неба — сузір’я Ліри з яскравою зорею Вега. Ближче до обрію лежить сузір’я Орла, прикрашене зорею Альтаїр. Над обрієм піднімається Козоріг. На сході високо над горизонтом лежить сузір’я Лебедя, а вздовж обрію — сузір’я Пегаса.
Південно-західну ділянку неба прикрашають сузір’я Північної Корони, Волопаса і Діви. На заході над обрієм міститься сузір’я Лева.
У північній частині зоряного неба над обрієм сяє Капелла — найяскравіша зоря у сузір’ї Візничого, яке майже повність лежить за горизонтом. Праворуч і вище від нього — Персей. Високо над обрієм перебувають сузір’я Малої Ведмедиці й Дракона.
Велика Ведмедиця прикрашає північно-західну ділянку неба. Сузір’я Андромеди лежить над північно-східним видноколом. Вище міститься Кассіопея, а над нею — сузір’я Цефея.
У південно-східній частині неба — сузір’я Ліри з яскравою зорею Вега. Ближче до обрію лежить сузір’я Орла, прикрашене зорею Альтаїр. Над обрієм піднімається Козоріг. На сході високо над горизонтом лежить сузір’я Лебедя, а вздовж обрію — сузір’я Пегаса.
Південно-західну ділянку неба прикрашають сузір’я Північної Корони, Волопаса і Діви. На заході над обрієм міститься сузір’я Лева.
У північній частині зоряного неба над обрієм сяє Капелла — найяскравіша зоря у сузір’ї Візничого, яке майже повність лежить за горизонтом. Праворуч і вище від нього — Персей. Високо над обрієм перебувають сузір’я Малої Ведмедиці й Дракона.
Велика Ведмедиця прикрашає північно-західну ділянку неба. Сузір’я Андромеди лежить над північно-східним видноколом. Вище міститься Кассіопея, а над нею — сузір’я Цефея.
 |
| Вигляд південної ділянки зоряного неба 15 липня о 22 год київського літнього часу |
 |
| Вигляд південної ділянки зоряного неба та «візерунки» сузір’їв на небесній сфері 15 липня о 22 год київського літнього часу |
Зоряні скупчення, туманності, галактики (об’єкти далекого
Всесвіту)
Зоряні скупчення: На літньому зоряному небі багато зоряних скупчень, особливо кулястих. Це пов’язано з тим, що для спостережень є доступною ділянка небесної сфери з сузір’ям Стрільця. У напрямку цього сузір’я міститься центр нашої галактики, навколо якого, як відомо, лежать такі скупчення.
Найвідоміше кулясте зоряне скупчення М13 можна спостерігати в сузір’ї Геркулеса на межі видимості ока (видима зоряна величина скупчення становить 5,8m). Приблизно так можна спостерігати скупчення М22 (Стрілець, 5,1m). А для спостережень кулястих скупчень М3 (Гончі Пси, 6,3m), М4 (Скорпіон, 7,1m), М5 (Змія, 6,6m), М9 (Змієносець, 8,4m), М10 (Змієносець, 6,4m), М12 (Змієносець, 8,0m), М14 (Змієносець, 8,3m), М19 (Змієносець, 8,5m), М28 (Стрілець, 8,5m), М53 (Волосся Вероніки, 8,3m), М54 (Стрілець, 8,4m), М56 (Ліра, 8,3m), М62 (Змієносець, 7,4m), М68 (Гідра, 9,7m), М69 (Стрілець, 8,3m), М71 (Стріла, 6,1m), М75 (Стрілець, 9,2m), М80 (Скорпіон, 7,9m), М92 (Геркулес, 6,3m), М107 (Змієносець, 8,9m) знадобиться принаймні бінокль.
Розсіяні зоряні скупчення М6 (Скорпіон, 4,2m) та М25 (Стрілець, 4,6m) можна спостерігати візуально, а для спостережень скупчень М11 (Щит, 7,0m), М16 (Змія, 6,5m), М18 (Стрілець, 7,5m), М21 (Стрілець, 6,5m), М23 (Стрілець, 6,9m) та М29 (Лебідь, 7,1m) потрібен принаймні бінокль.
Найвідоміше кулясте зоряне скупчення М13 можна спостерігати в сузір’ї Геркулеса на межі видимості ока (видима зоряна величина скупчення становить 5,8m). Приблизно так можна спостерігати скупчення М22 (Стрілець, 5,1m). А для спостережень кулястих скупчень М3 (Гончі Пси, 6,3m), М4 (Скорпіон, 7,1m), М5 (Змія, 6,6m), М9 (Змієносець, 8,4m), М10 (Змієносець, 6,4m), М12 (Змієносець, 8,0m), М14 (Змієносець, 8,3m), М19 (Змієносець, 8,5m), М28 (Стрілець, 8,5m), М53 (Волосся Вероніки, 8,3m), М54 (Стрілець, 8,4m), М56 (Ліра, 8,3m), М62 (Змієносець, 7,4m), М68 (Гідра, 9,7m), М69 (Стрілець, 8,3m), М71 (Стріла, 6,1m), М75 (Стрілець, 9,2m), М80 (Скорпіон, 7,9m), М92 (Геркулес, 6,3m), М107 (Змієносець, 8,9m) знадобиться принаймні бінокль.
Розсіяні зоряні скупчення М6 (Скорпіон, 4,2m) та М25 (Стрілець, 4,6m) можна спостерігати візуально, а для спостережень скупчень М11 (Щит, 7,0m), М16 (Змія, 6,5m), М18 (Стрілець, 7,5m), М21 (Стрілець, 6,5m), М23 (Стрілець, 6,9m) та М29 (Лебідь, 7,1m) потрібен принаймні бінокль.
 |
| Місце розташування на зоряному небі розсіяного зоряного скупчення М25 |
Туманності: Знамениту туманність «Лагуна» (М8) в сузір’ї Стрільця на темному зоряному небі можна бачити неозброєним оком (її видима зоряна величина становить 5,0m). У бінокль чи простий телескоп її легко побачити у вигляді цятку неправильної форми. Для спостережень Туманності Омега (М17, 6,0m) в Стрільці, планетарної туманності Гантель в сузір’ї Лисички (М27, 7,5m) та планетарної туманності М57 (8,8m) в сузір’ї Ліри також знадобиться бінокль чи телескоп.
Галактики: Галактики літнього неба не доступні оку людини, бо мають видимі зоряні величини, що лежать в межах 6,9m — 9,7m, а тому для спостережень цих об’єктів потрібен бінокль чи телескоп: М49 (еліптична галактика, 8,3m, Діва), М51 (спіральна галактика, 8,4m, Гончі Пси), М58 (спіральна галактика, 9,6m, Діва), М60 (еліптична галактика, 8,8m, Діва), М63 (спіральна галактика, 8,5m, Гончі Пси), М64 (спіральна галактика, 8,5m, Волосся Вероніки), М66 (спіральна галактика, 9,7m, Лев), М81 (спіральна галактика, 6,9m, Велика Ведмедиця), М82 (неправильна галактика, 8,4m, Велика Ведмедиця), М83 (спіральна галактика, 7,5m, Гідра), М85 (еліптична галактика, 9,1m, Волосся Вероніки), М86 (еліптична галактика, 8,9m, Діва), М87 (еліптична галактика, наймасивніша з галактичного скупчення в сузір’ї Діви, 8,6m), М94 (спіральна галактика, 8,1m, Гончі Пси), М101 (спіральна галактика, 7,5m, Велика Ведмедиця), М104 (еліптична галактика «Сомбреро», 8,3m, Діва), М106 (спіральна галактика, 8,3m, Гончі Пси).
Галактики: Галактики літнього неба не доступні оку людини, бо мають видимі зоряні величини, що лежать в межах 6,9m — 9,7m, а тому для спостережень цих об’єктів потрібен бінокль чи телескоп: М49 (еліптична галактика, 8,3m, Діва), М51 (спіральна галактика, 8,4m, Гончі Пси), М58 (спіральна галактика, 9,6m, Діва), М60 (еліптична галактика, 8,8m, Діва), М63 (спіральна галактика, 8,5m, Гончі Пси), М64 (спіральна галактика, 8,5m, Волосся Вероніки), М66 (спіральна галактика, 9,7m, Лев), М81 (спіральна галактика, 6,9m, Велика Ведмедиця), М82 (неправильна галактика, 8,4m, Велика Ведмедиця), М83 (спіральна галактика, 7,5m, Гідра), М85 (еліптична галактика, 9,1m, Волосся Вероніки), М86 (еліптична галактика, 8,9m, Діва), М87 (еліптична галактика, наймасивніша з галактичного скупчення в сузір’ї Діви, 8,6m), М94 (спіральна галактика, 8,1m, Гончі Пси), М101 (спіральна галактика, 7,5m, Велика Ведмедиця), М104 (еліптична галактика «Сомбреро», 8,3m, Діва), М106 (спіральна галактика, 8,3m, Гончі Пси).
Планети
Меркурій можна спостерігати в липні перед світанком на північному сході (ближче до сходу). Тривалість видимості планети збільшується з кількох хвилин до 46 хв (19—21 липня), а потім зменшується до 17 хв (наприкінці місяця). На 12 липня припадає найбільша західна елонгація Меркурія W = 20°55′. Максимальна висота планети над горизонтом (5°) — 14 липня. Блиск планети збільшується з +2,4 зоряної величини до -1,4. Планета переміщується прямим рухом сузір’ями Тельця і Близнюків.
Упродовж липня Венеру видно як зорю -3,9 зоряної величини у північно-східній ділянці неба. На початку місяця вона сходить о 2 год 00 хв, наприкінці — о 2 год 24 хв. Тривалість видимості планети поступово зменшується. Венера переміщується прямим рухом сузір’ями Тельця, Близнюків, Рака й Лева.
Упродовж липня Венеру видно як зорю -3,9 зоряної величини у північно-східній ділянці неба. На початку місяця вона сходить о 2 год 00 хв, наприкінці — о 2 год 24 хв. Тривалість видимості планети поступово зменшується. Венера переміщується прямим рухом сузір’ями Тельця, Близнюків, Рака й Лева.
 |
| Меркурій і Венера на зоряному небі 15 липня о 4 годині |
Марс у липні можна спостерігати після настання темряви на південному заході в сузір’ї Діви. Він переміщується прямим рухом. На початку місяця планета заходить близько півночі, а наприкінці — приблизно о 22 год. Блиск Марса зменшується з нульової зоряної величини до +0,4. Його видимий діаметр на кінець місяця зменшиться до 7.9″.
Марс на зоряному небі 15 липня о 22 годині
Юпітер як зоря -1,8 зоряної величини у першу п’ятиденку липня заходить через кілька хвилин після настання темряви. Далі планета заходитиме вже на тлі вечірньої заграви, а на початку останнього тижня вона щезає в променях Сонця. На 24 липня припадає сполучення Юпітера. Наприкінці липня Юпітер можна спостерігати вже вранці. Він сходить на тлі вранішньої зарі приблизно о 4 год в східній частині неба. Планета переміщується прямим рухом сузір’ями Близнюків і Рака. Умови спостереження Юпітера в липні не сприятливі.
Сатурн у липні видно після настання темряви на південному заході, ближче до півдня, як зорю +0,4 зоряної величини. На початку місяця планета заходить о 1 год 10 хв, а наприкінці — о 23 год 10 хв. До моменту стояння (21 липня) вона переміщується назаднім, а після прямим, рухом сузір’ям Терезів.
Сатурн у липні видно після настання темряви на південному заході, ближче до півдня, як зорю +0,4 зоряної величини. На початку місяця планета заходить о 1 год 10 хв, а наприкінці — о 23 год 10 хв. До моменту стояння (21 липня) вона переміщується назаднім, а після прямим, рухом сузір’ям Терезів.
 |
| Сатурн на зоряному небі 15 липня о 22 годині |
Уран на початку липня сходить після півночі як зоря
+5.8 зоряної величини у сузір’ї Риб.
Поступово моменти сходу планети зміщуватимуться на
більш ранні години — наприкінці липня вона з’являтиметься вже близько 22 год 50
хв. Уран буде на небі до світанку. Тривалість видимості збільшуватиметься й
наприкінці місяця становитиме 5 год 52 хв. З початку місяця Уран
переміщуватиметься прямим рухом, а після стояння 23 липня — назаднім.
 |
| Місце розташування на зоряному небі планети Уран 15 липня о 4 годині. Оскільки видима зоряна величина планети лежить на межі візуальної видимості, то планету варто спостерігати в бінокль чи телескоп. Для того, щоб ви змогли знайти її на небі, на світлині показано візерунки сузір’їв, а також у збільшеному масштабі подано ділянку небесної сфери і вказано місце Урана. |
У липні Нептун можна спостерігати за допомогою телескопа як зорю +7.9 зоряної величини в сузір’ї Водолія. На початку місяця він сходитиме близько півночі за літнім часом (тривалість видимості складе понад 4 год), а наприкінці — приблизно о 21 год 41 хв (тривалість видимості становитиме більше 7 год). Видимий діаметр становитиме 2.5″. Планета переміщується назаднім рухом.
 |
| Місце розташування на зоряному небі планети Нептун 15 липня о 4 годині. Оскільки видима зоряна величина планети лежить за межею візуальної видимості, то планету можна побачити тільки в бінокль чи телескоп. Для того, щоб ви змогли знайти її на небі, на світлині показано візерунок сузір’я Водолія, а також у збільшеному масштабі подано ділянку небесної сфери і вказано місце Нептуна. |
Карликова
планета Церера, малі тіла (астероїди), метеорні потоки
Видима зоряна величина карликової планети Церера у липні становить +8,4. Астероїд Веста має зоряну величину +7,1m. Ці небесні об’єкти рухаються сузір’ям Діви. Їх можна спостерігати за допомогою бінокля чи телескопа. 5 липня відстань між ними на небесній сфері становитиме 10′.
 |
| Місце розташування Церери і Вести на зоряному небі 5 липня 2014 р. о 22 годині. |
На 27 липня припадає максимум дії метеорного потоку
Дельта-Аквариди (оскільки метеори мають два радіанти, то, відповідно, їх
поділяють на північні й південні).
 |
| Місце розташування радіанта метеорного потоку Дельта-Аквариди в сузір’ї Водолія |
Кількість метеорів за годину становить для північних близько 10, а для південних до — 20. Хоча радіант лежить не дуже високо над обрієм, а потік слабкий, спостерігати метеори, маючи охоту, можна. Тим паче, що в ніч максимуму Місяць буде у фазі молодика.
Фази Місяця
 |
| Фази Місяця у липні 2014 року |
Схід і
захід Сонця
 |
До 20 липня Сонце
рухається сузір’ям Близнюків, а після переходить в сузір’я Рака.
Усі світлини зоряного неба, наведені в цьому
огляді, виготовлено з допомогою допомогою
електронного планетарію «Stellarium». Докладніше про нього можна дізнатися з статті «Якпрацювати з електронним планетарієм “Stellarium”».
Автор: Іван Крячко
