Седноїди — це транснептунові
об’єкти з дуже віддаленими і сильно витягнутими орбітами, які мають такі
характеристики:
·
Перигелій
(найближча точка до Сонця): більше 50 астрономічних одиниць (АО), зазвичай
>60 а.о.
·
Велика
піввісь: більше 150 а.о.
·
Висока
ексцентричність орбіти (e > 0.8), що робить їх орбіти дуже еліптичними.
Вони не зазнають значного
гравітаційного впливу відомих планет, зокрема Нептуна, і лежать за межами поясу
Койпера, у регіоні, який вважається частиною внутрішньої хмари Оорта або
перехідною зоною між розсіяним диском і хмарою Оорта.
Наразі відомі чотири об’єкти,
які класифікуються як седноїди:
·
(90377)
Седна:
Відкрита у 2003 році Майклом
Брауном, Чадом Трухільйо та Девідом Рабіновіцем. Перигелій: ~76 АО, апогелій:
~937 АО, період обертання: ~11 400 років. Діаметр: ~1000 км, поверхня багата на
водяний, метановий і азотний лід із толінами, що надають їй червонуватий колір.
Вважається можливою карликовою планетою.
·
2012 VP113:
Відкрита у 2012 році Чадом
Трухільйо та Скоттом Шеппардом.
Перигелій: ~80 АО, велика
піввісь: ~262 АО, період обертання: ~4200 років. Діаметр: приблизно 600 км,
менший за Седну.
·
541132
Leleākūhonua (2015 TG387):
Відкрита у 2015 році,
оголошена у 2018 році. Перигелій: ~65 АО, велика піввісь: ~1094 АО, апогелій:
>2100 АО. Період обертання: ~40 000 років. Назва походить із гавайської
міфології.
·
2023 KQ14
("Ammonite"):
Відкрита у 2023 році в рамках
проєкту FOSSIL за допомогою телескопа Subaru на Гаваях, підтверджена у 2024
році. Перигелій: ~66 АО, велика піввісь: ~252 АО. Діаметр: оцінюється в 220–380
км. Орбіта не збігається з іншими седноїдами, що послаблює гіпотезу про 9
планету, як причину їхньої орбітальної орієнтації.
 |
| чотири дуже віддалені седноїди |
Орбіти седноїдів не можна
пояснити гравітаційним впливом відомих планет чи галактичними приливами. Їхнє
існування вказує на особливі умови в ранній Сонячній системі. Основні гіпотези
походження:
·
Прохід
сусідньої зорі: Орбіти могли бути змінені під час проходження зорі через зоряне
скупчення, де народилося Сонце.
·
Захоплення з
іншої системи: Седноїди могли бути захоплені від іншої зорі в ранній Сонячній
системі.
Невідома масивна планета за
поясом Койпера могла вплинути на їхні орбіти. Однак орбіта 2023 KQ14
("Ammonite") не узгоджується з іншими седноїдами, що знижує
ймовірність гіпотези 9 планети.
Цікаво, що перші три седноїди
(Седна, 2012 VP113, Leleākūhonua) мають схожу орієнтацію аргументу перигелію
(~338°±38°), що не пояснюється випадковими процесами. Це може свідчити про
вплив масивного об’єкта, але 2023 KQ14 порушує цю закономірність, що спонукає до
перегляду теорій.
До слова, седноїди вважаються
"фосиліями" ранньої Сонячної системи, що зберегли інформацію про її
формування 4,5 млрд років тому.
Седноїди можуть бути
перехідними об’єктами між розсіяним диском і внутрішньою хмарою Оорта,
допомагаючи уточнити межі цієї гіпотетичної області.
Седноїди важко виявити через
їхню віддаленість і тьмяність. Їх знаходять за допомогою потужних телескопів,
таких як Subaru, Hubble чи Canada-France-Hawaii Telescope. Майбутні проїкти,
як-от Legacy Survey of Space and Time (LSST) обсерваторії Віри Рубін, можуть
виявити більше таких об’єктів, що допоможе уточнити їх походження.
