Енцелад - супутник Сатурна
 |
| Енцелад та інші відомі супутники планет Сонячної системи |
Енцелад – шостий за розміром супутник Сатурна – відкритий Уільямом Гершелем у 1789 році. У 2005 році дослідженням цього небесного тіла зайнявся космічний зонд Cassini. Космічна станція Cassini-Huygens, вартість якої складає більше 3 мільярдів доларів, була запущена в космос в 1997 році для дослідження Сатурна і його супутника Титана. (Cassini названа на честь італійського науковця Жана Доменіко Кассіні, який довів, що кільце Сатурна складається з двох частин, розділених темною смугою (розподіл Кассіні), а також передбачав, що кільця Сатурна складаються з часток різних розмірів.)
Cassini-Huygens – одна з найбільш грандіозних космічних станцій, що були запущені в космос. Вона наповнена величезною кількістю інструментів і камер для точних вимірювань і високоякісних знімків в різних атмосферних умовах і спектрі кольору. Космічна станція складається з орбітальної станції Cassini (побудована NASA) і зонда Huygens (European Space Agency). Місія Cassini є спільним проектом NASA, ЄКА (Європейського космічного агентства) та Італійського космічного агентства.
Одне з досягнень вчених NASA, котрі досліджують фотографії з Cassini, - виявлення рідкої води в глибині Титану.
 |
| Гейзери Енцелада |
Вчені місії Cassini заявили про те, що підповерхневий океан Енцелада залишається рідким завдяки тертю, яке виникає в пористому ядрі супутника Сатурна через дію приливних сил. Дослідники запідозрили існування підлідного океану Енцелада після того, як Cassini передав на Землю світлини гейзерів, які виходять з полюсів супутника Сатурна. Пізніше виявилося, що під поверхнею небесного тіла ховається океан, а гейзери є наслідком гідротермальної активності.
Тепер же вчені оцінили щільність ядра Енцелада і прийшли до висновку, що воно складається з пористих порід, а 20-30% його обсягу складають порожнечі, у які потрапляє океанічна вода. Моделювання, яке провели вчені, показало, що, приливні сили Енцелада призводять до виникнення тертя між фрагментами ядра, в результаті чого виділяється тепло.
 |
| Детальніше... |
Океанічна вода циркулює по отворах, нагрівається і утворює висхідні потоки з температурою до 90 градусів Цельсія. Вони піднімаються з так званих "гарячих точок", вузьких областей поверхні ядра, причому значна їхня частина розташовується в області південного полюса супутника. Це може пояснювати, чому крижана кора в цьому регіоні помітно тонша, ніж у всіх інших частинах Енцелада — її товщина складає всього два кілометри, у той час як товщина поверхні в інших місцях оцінюється в 18-22 кілометра.
