Спостерігаємо за небом

Астрономічні явища травня 2014 року

Огляд астрономічних явищ травня 2014 року розраховано на аматорів, а тому в ньому наведено інформацію про найяскравіші небесні світила і найпомітніші астрономічні явища. Їх можна спостерігати без допомоги оптичних приладів. Лише для спостережень Урана, Нептуна, супутників Юпітера, астероїдів та більшості об’єктів так званого «далекого» Всесвіту знадобиться бінокль чи телескоп.

 

Моменти астрономічних явищ в огляді подано за київським літнім часом, а уявний пункт спостережень міститься на широті Києва. Для іншого пункту спостереження скористайтесь програмою Stellarium.

Календар основних астрономічних явищ травня 2014 року

 

Календар основних астрономічних явищ травня 2014 року
Астрономічне явище	Дата	Час	День тижня
Місяць поблизу (1°05′) зорі Альдебаран (видима зоряна величина 0,9, фаза Місяця 0,07)	01	20:21	чт
Максимум метеорного потоку Ета-Аквариди	04	02:42―04:00	нд
Юпітер поблизу (6°) Місяця (видима зоряна величина планети -1,8, фаза Місяця 0,28)	04	21:00	нд
Місяць в апогеї (відстань Земля–Місяць 404318 км, кутовий розмір Місяця 29′33″, фаза — 0,43)	06	13:20	вт
Перша чверть Місяця	07	06:15	ср
Меркурій південніше (2°28′) Плеяд (видима зоряна величина планети -1,3)	07	20:09	ср
Сатурн в опозиції (видима зоряна величина планети 0,2)	10	20:27	сб
Марс поблизу (5°) Місяця (видима зоряна величина планети -0,9, фаза Місяця 0,90)	11	21:10	нд
Закінчення дії метеорного потоку Ета-Аквариди	12	01:00	пн
Меркурій північніше (7°) зорі Альдебаран (видима зоряна величина планети -0,8, зорі — 0,85)	13	03:27	вт
Сатурн поблизу (4°27′) Місяця (видима зоряна величина планети 0,2, фаза Місяця 1,00)	14	21:17	ср
Повня (повний Місяць)	14	22:16	ср
Сатурн поблизу (7°) Місяця (видима зоряна величина планети 0,2, фаза Місяця 1,00)	15	04:30	чт
Місяць поблизу (7°) зорі Антарес (видима зоряна величина 0,96, фаза Місяця 0,99)	15	22:48	чт
Венера південніше (1°10′) Урана (видима зоряна величина Венери -4,1, Урана —5,5)	16	02:20	пт
Місяць в перигеї (відстань Земля–Місяць 367098 км, кутовий розмір Місяця 32′33″, фаза — 0,83)	18	14:57	нд
Марс: cтояння (видима зоряна величина планети -0,7)	19	23:30	пн
Остання чверть Місяця	21	15:59	ср
Нептун поблизу (3°47′) Місяця (видима зоряна величина планети 7,9, фаза Місяця 0,44)	22	04:02	чт
Венера поблизу (6°) Місяця (видима зоряна величина планети -4,0, фаза Місяця 0,15)	25	04:16	нд
Меркурій у найбільшій східній елонгації (22°41′) (поява у вечірні години, видима зоряна величина планети 0,5)	25	10:03	нд
Венера поблизу (5°) Місяця (видима зоряна величина планети -4,0, фаза Місяця 0,08)	26	04:14	пн
Веста: cтояння (видима зоряна величина астероїда 6,2)	27	23:32	вт
Молодик (новий Місяць)	28	21:40	ср
Меркурій поблизу (6°) Місяця (видима зоряна величина планети 1,1, фаза Місяця 0,04)	30	21:41	пт
Юпітер поблизу (8°) Місяця (видима зоряна величина планети -1,8, фаза Місяця 0,09)	31	21:43	сб

 

Пояснення до календаря

1. Позначення часу, наприклад 21:00, потрібно розуміти як 21 год 00 хв.

2. Кутові розміри Місяця, Сонця і планет, тобто їхні видимі розміри на небесній сфері, а також відстані між світилами, наведено в градусах (°), хвилинах (¢) і секундах (²).

3. Опозиція (протистояння) — (лат. oppositio — протиставлення) — положення верхньої планети (Марса, Юпітера та ін.), коли різниця екліптичних довгот планети й Сонця дорівнює 180°. Під час протистояння планета, Земля і Сонце перебувають практично на одній прямій.

4. Стояння планети — зупинка планети в її видимому русі на небі відносно зір, що настає на зміні прямого руху планети в напрямі із заходу на схід (назустріч видимому обертанню небесної сфери) на назадній  рух (зворотний) і навпаки.

5. Елонгація планети (лат. elongc — віддаляюся) — кутова відстань між планетою і Сонцем на небесній сфері.

6. Перигей — (грец. περίγειος, букв. «навколоземний») — найближча до Землі точка орбіти небесного тіла (Місяця або штучного супутника Землі), що обертається навколо планети.

7. Апогей — найвіддаленіша до Землі точка орбіти небесного тіла (Місяця або штучного супутника Землі), що обертається навколо планети.

Терміни перигелій, перигей і апогей походять від грецьких слів «пери» (близький), «апо» (далекий), «Гея» (Земля), «гелій» (сонячний).

Зоряне небо

 

Південну ділянку зоряного неба прикрашає сузір’я Діви. Над ним — Волосся Вероніки. Біля обрію лежать сузір’я Ворон і Чаша.

Південно-східна ділянка зоряного неба містить сузір’я Волопаса і Північної Корони. Вони лежать високо над горизонтом. Нижче від них — Змієносець, Змія і Терези. З-за обрію піднімається Скорпіон. На сході лежить сузір’я Геркулеса, а нижче й лівіше від нього — сузір’я Ліри.

Сузір’я Лева міститься у південно-західній ділянці неба. Нижче від нього — Секстант, а вздовж обрію простяглася небесна Гідра. На заході лежать сузір’я Рака, Малого Пса і Близнюків.

Кассіопея лежить у північній частині зоряного неба. Вище і праворуч від неї — Цефей, а ще вище — Мала Ведмедиця.

Сузір’я Візничого і Персея містяться на північному-заході низько над обрієм. А от Велика Ведмедиця в цій ділянці неба лежить високо над горизонтом.

 

Північно-східну ділянку неба прикрашає сузір’я Лебедя, що лежить вздовж обрію. Над ним — голова Дракона. А праворуч від нього — сузір’я Ліри. 

Вигляд південної ділянки зоряного неба 15 травня о 22 год київського часу

Вигляд південної ділянки зоряного неба та «візерунки» сузір’їв на небесній сфері 15 травня о 22 год київського часу

Зоряні скупчення, туманності, галактики (об’єкти далекого Всесвіту)

 

Зоряні скупчення: 

 

Найвідоміше кулясте зоряне скупчення М13 можна спостерігати в сузір’ї Геркулеса на межі видимості ока (видима зоряна величина скупчення становить 5,8^m), а от для спостережень кулястих скупчень М3 (Гончі Пси, 6,3^m ), М5 (Змія, 6,6 ^m), М9 (Змієносець, 8,4^m), М10 (Змієносець, 6,4^m), М14 (Змієносець, 8,3^m), М53 (Волосся Вероніки, 8,3^m), М56 (Ліра, 8,3^m), М80 (Скорпіон, 7,9^m), М92 (Геркулес, 6,3^m), М107 (Змієносець, 8,9^m) знадобиться принаймні бінокль.

Відоме розсіяне зоряне скупчення М44 (Ясла) в сузір’ї Рака можна спостерігати візуально, а для спостережень скупчень М16 (Змія, 6,5^m), М18 (Стрілець, 7,5^m), М21 (Стрілець, 6,5^m), М23 (Стрілець, 6,9^m), М67 (Рак, 7,5^m) потрібен принаймні бінокль.

 

Туманності: 

 

Знамениту туманність «Лагуна» (М8) в сузір’ї Стрільця на темному зоряному небі можна бачити неозброєним оком (її видима зоряна величина становить 5,0^m). У бінокль чи простий телескоп її легко побачити у вигляді цятку неправильної форми. Для спостережень Туманності Омега (М17, 6,0^m) в Стрільці та планетарної туманності М57 (8,8^m) в сузір’ї Ліри  також знадобиться бінокль чи телескоп.

 

Місце розташування на зоряному небі туманності «Лагуна» (М8). Показано вигляд зоряного неба на широті Києва 15 травня о 4 год київського часу.

Галактики: 

 

На весняному зоряному небі багато галактик, але всі вони не доступні оку людини. Названі далі галактики мають видимі зоряні величини, що лежать в межах  6,9^m — 9,7^m, а тому для спостережень цих об’єктів потрібен бінокль чи телескоп: М49 (еліптична галактика, 8,3^m, Діва), М51 (спіральна галактика, 8,4^m, Гончі Пси), М58 (спіральна галактика, 9,6^m, Діва), М60 (еліптична галактика, 8,8^m, Діва), М63 (спіральна галактика, 8,5^m, Гончі Пси), М64 (спіральна галактика, 8,5^m, Волосся Вероніки), М66 (спіральна галактика, 9,7^m, Лев), М81 (спіральна галактика, 6,9^m, Велика Ведмедиця), М82 (неправильна галактика, 8,4^m, Велика Ведмедиця ), М85 (еліптична галактика, 9,1^m, Волосся Вероніки), М86 (еліптична галактика, 8,9^m, Діва), М87 (еліптична галактика, наймасивніша з галактичного скупчення в сузір’ї Діви, 8,6^m), М94 (спіральна галактика, 8,1^m, Гончі Пси), М101 (спіральна галактика, 7,5^m, Велика Ведмедиця), М104 (еліптична галактика «Сомбреро», 8,3^m, Діва), М106 (спіральна галактика, 8,3^m, Гончі Пси).

натхненник http://vsenebo.blogspot.com/2014/04/2014.html