Меркурій - унікальна планета
 |
| Меркурій |
Меркурій – одна із восьми планет Сонячної
системи, найближча до Сонця. Планету названо на честь бога римського пантеона
(аналог грецького Гермеса). За формою Меркурій близький до кулі з екваторіальним
радіусом 2440 км, що приблизно в 2,6
раза менший, ніж у Землі. Маса планети приблизно в 18 разів менше за масу
Землі. Середня густина близька до земної і становить 5,44 г/см3.
Меркурій робить
повний оберт навколо Сонця за 88 земних діб, а навколо своєї осі – за 58,65
діб. Таке унікальне співвідношення між тривалістю року та доби на планеті
зумовлено припливними силами на Меркурій з боку Сонця та крутним моментом
гравітаційних сил з боку Сонця, зумовленого тим, що на Меркурії розподіл мас не
є строго концентричним (центр маси зсунуто щодо геометричного центру
планети). Оскільки доба є тривалою, то це і зумовлює сильне коливання температури на
поверхні планети: від +430°С на сонячній стороні до -180°С на нічній. Це
найрізкіші перепади в Сонячній системі.
Меркурій володіє унікальним явищем – ефектом Навіна. Внаслідок того, що на
ділянці орбіти поблизу перигелію на протязі восьми діб швидкість орбітального
руху перевищує швидкість власного обертання – Сонце на небі планети Меркурій
сходить, піднімається вгору, потім зупиняється і, повільно починає рухатись у
зворотньому напрямі – із заходу на схід.
Хоча найближчими сусідами нашої
планети є Венера та Марс, проте Меркурій знаходиться найближче до Землі
протягом більшого проміжку часу, за будь-яку іншу планету.
Меркурій – найменша планета земної групи. Вона є меншою за розмірами від
Ганімеду та Титану – найбільшими супутниками Юпітера та Сатурна відповідно.
На Меркурії є дуже розріджена атмосфера – планета своєю гравітацією
захоплює частинки сонячного вітру, які і виконують роль атмосфери, замінюючись
кожні 200 діб. Магнітне поле у планети
існує, проте його напруженість поступається земній у 300 разів.
Меркурій – найшвидша планета Сонячної системи. Її середня швидкість
дорівнює 47,87 км/с (для порівняння, лінійна швидкість руху Землі по орбіті
дорівнює майже 30км/с).
Меркурій обертається навколо Сонця
доволі витягнутою еліптичною
орбітою, площина якої нахилена до площини екліптики під кутом 7°15". Відстань від Меркурія до Сонця
змінюється від 46,08 млн. км до 68,86 млн. км.
Для спостережень із Землі Меркурій — незручний об'єкт. Як внутрішня
планета, він не віддаляється від Сонця більш ніж на 28° і видимий лише на фоні
вечірньої або ранкової зорі, низько над обрієм, протягом короткого часу. Окрім
цього в таку пору фаза планети (тобто кут між напрямками від планети до Сонця і
до Землі) близька до 90°, і спостерігач бачить освітленою лише половину її
диску.
Вперше фото Меркурія отримав в 1974-1975 роках американський космічний
апарат «Марінер – 10». Поверхня планети дуже схожа із поверхнею природнього
супутника Землі – Місяця.
