Подвійні зорі

Спостереження подвійних зір  

Фізично подвійні зорі

Відомо, що подвійні зорі —це зоряні системи, що складаються з двох зір, які обертаються навколо їх загального центру мас. Системи двох або більше зір називають зоряними системами. Ці об'єкти, особливо віддалені, часто здаються неозброєному оку єдиною точкою світла, а потім виявляються як множинними системами іншими способами.

Термін «подвійна зоря» іноді помилково вживають як синонім оптичних пар (зір, що на земному небосхилі розташовані поряд), хоча це різні явища.

Парність залежить лише від оптичного ефекту; у просторі ж ці зорі можуть бути віддаленими одна від одної й не мати ніякого фізичного зв'язку. Такі зорі називають оптично-подвійними (на відміну від справжніх, фізично подвійних). Подвійну зорю можна відрізнити від оптично-подвійної шляхом за відмінністю у їх паралаксах, власних рухах або радіальних швидкостях. Більшість відомих парних зір не досліджувались належним чином, щоб визначити чи є вони оптичними-подвійними чи справжніми подвійними системами, пов'язаними гравітацією.

Сиріус

Сиріус або Собача  Зоря

Сиріус А та Сиріус В

Наприкінці зими та на початку весни південна частина небосхилу являє собою неповторну зоряну картину. Саме там вечорами збирається зоряна еліта на чолі з найяскравішою зіркою неба — Сиріусом. Відшукати цю зірку на небі досить просто, через годину після заходу сонця його вже добре видно.

Ясними весняними вечорами ця зірка сяє не дуже високо над південним горизонтом, і помітно мерехтить, ніби переливаючись різними кольорами веселки. Якщо уважно подивитися навколо, то легко помітити, що більш яскравих зірок немає не тільки в цьому напрямі, але й на всьому небі.

Велика яскравість Сиріуса пояснюється його порівняно невеликою відстанню від нас. Сиріус входить до десятка найближчих до Сонця зірок, він сьомий по віддаленості наш сусід. Крім того, діаметр Сиріуса у 1,7 разів більший від сонячного, його маса вдвічі перевищує масу Сонця, а температура на його поверхні сягає майже 11тисяч градусів за Цельсієм.

Чорна діра в нашому кварталі…

Знайдено найближчу до Землі Чорну діру

Астрономам вдалося виявити нову чорну діру, яка знаходиться найближче до Землі. Відстань між цією чорною дірою і Сонячною системою становить одну тисячу світлових років. Раніше найближча до нашої планети чорна діра була знайдена на відстані в три тисячі світлових років, тобто новий об'єкт виявився в три рази ближче. Мінімальна маса цієї чорної діри перевищує масу Сонця в 4,2 рази. Чи може новий знайдений об'єкт становити небезпеку для Землі, навіть перебуваючи на такій великій відстані?

Коричневий карлик W1906 + 40

Несподівана ...зірка - планета?

Гігантський вихор в атмосфері зірки

Астрономи виявили те, що виглядає як крихітна зірка, в атмосфері якої бушує гігантський вихор, за допомогою даних, отриманих космічними телескопами НАСА «Спітцер» і «Кеплер». Цей темний вихор нагадує Велику червону пляму Юпітера: стійка, постійно бурхлива буря, розмір якої перевищує розмір Землі.

«Ця зірка має приблизно такий же розмір, як Юпітер, а ця буря має приблизно такий же розмір, що й Велика червона пляма Юпітера, - сказав Джон Гізіс з Делаверского університету, США, головний автор нового дослідження. - Ми знаємо, що ця знов виявлена ​​буря триває вже принаймні протягом двох років, а можливо, і довше ».

ЗОРІ, Подвійні зорі

Подвійні зорі. Фізичні змінні зорі

Подвійна зоря та зміна її яскравості

1. Фізичні подвійні зорі 

Деякі зорі виявляються лише оптично-подвійними, тобто близькість таких двох зір є результатом випадкової проекції їх на небо. Насправді в просторі вони далекі одна від одної. А якщо під час спостережен­ня з'ясовується, що вони утворюють єдину систему і обертаються під дією взаємного притягання навколо спільного центра мас, то їх називають фізичними подвійними.

Подвійні зорі називаються візуально-подвійними, якщо їхню подвійність можна помітити під час безпосередніх спостережень у телескоп. Прикладом візуально-подвійної зорі, видимої навіть неозбро­єним оком, є ζ Великої Ведмедиці, друга зоря від кінця «ручки» її «ковша». При нормальному зорі зовсім близько біля неї видно другу слабку зірочку, її помітили ще стародавні араби й назвали Алькор (Вершник). Яскравій зорі вони дали назву Міцар.

Системи з кількістю зір n більше (рівне) 3 називаються кратними. Так, у бінокль видно, що ε Ліри складається з двох однакових зір 4-ї зоряної величини, відстань між якими 3'. При спостереженні в телескоп ε Ліри — візуально-четверна зоря.

WR 104 - зірка смерті

  Зірка смертi 

Спіраль WR 104 дивиться на нас.

У сузір’ї Стрільця чатує на нас справжня зірка смерті. Її виявили астрономи з сіднейського університету. Вчений Peter Tuthill встановив, що в подвійній системі WR 104   в недалекому майбутньому спалахне наднова, що призведе до потужнього γ-спалаху. WR 104  відалена від нас на відстань 8 000 світлових років, що по космічному  масштабі - зовсім близько. Одна із зірок має дуже високу температуру і світимість, і як показують дані Peterа Tuthillа, з великою ймовірністю, доживає свій вік. При спалаху наднової, такого класу зорі, викидають в космічний простір свою оболонку-атмосферу, а їх ядра коллапсують до стану чорної діри. Внаслідок такого процесу виділяється надпотужне γ-випромінювання - два потоки високої енергії. За висновками астрономів, один із таких потоків буде спрямований просто на Землю, повідомляє   The Astrophysical Journal.

Зорі та Сонце

Коротко про зорі

1. Зорі ― самосвітні, тобто з власними джерелами енергії, газові кулі. Звичайні зорі мають енергію від перетворення водню в гелій у процесі термоядерної реакції, що відбувається в ядрах таких зір. У білих карликів і нейтронних зір джерело енергії інше ― не термоядерні реакції.

2. Найближча до Землі зоря ― Сонце (5 фактів про Сонце  можна прочитати нижче). Світло від нього йде до нашої планети 8,4 хв. Від другої за відстанню до нас зорі, Проксіми Центавра, світло йде до Землі 4,3 роки. Інші зорі лежать від нас ще далі. Зорі не полюбляють самітності, а тому, зазвичай, входять до різних груп: від подвійних зір, де є дві зорі, до зоряних скупчень, що налічують десятки, сотні, тисячі й навіть мільйон зір. Найбільшими зоряними системами у нашому Всесвіті є галактики, що вміщують десятки й сотні мільярдів зір.

Відстань до зір

Відстань до зір. Річний паралакс

Зоряний паралакс (зміщення відносно далеких зір)

Зоря - самосвітній космічний об'єкт, у надрах якого відбувається або відбувались екзотермічні термоядерні реакції. Хоча на небосхилі зорі й мають вигляд маленьких блискучих цяточок, це такі ж велетенські тіла, як Сонце, але надзвичайно віддалені від Землі. 

Чи можна визначити відстані до зір і як це зробити? 

Полярна зірка

Полярна зірка - найвідоміша зірка на небесній сфері

Що про неї відомо астрономам сьогодні?

Добовий рух зірок

1. Полярна зірка не найяскравіша зірка на небі.

Багато людей, котрі не надто знайомі із зоряним небом, мабуть вважають, що Полярна зірка дуже яскрава, якщо не найяскравіша зірка на ньому. Це не так! У списку найяскравіших зірок неба Полярна знаходиться тільки на 46 місці, набагато поступаючись в блиску таким зіркам, як Сіріус, Вега або Арктур​​. Блиск Полярної зірки приблизно дорівнює 2-й зоряній величині, що співмірно із зірками ковша Великої Ведмедиці. 

2. Полярна зірка знаходиться поблизу північного полюса світу.

Унікальність Полярної зірки полягає в тому, що вона знаходиться ближче інших зірок, видимих ​​неозброєним оком, до північного полюса світу, на відстані близько 1°. Через це вона весь час знаходиться фактично на одному і тому ж місці, незалежно від часу доби і року. Нерухомість Полярної зірки ось вже півтори тисячі років робить її вірним орієнтиром для мореплавців, скотарів та мандрівників.

 

Справжній же Північний полюс світу знаходиться майже в 1° від Полярної зірки. Проте добова траекторія, яку описує навколо нього Полярна, практично непомітна для наших очей.

Особливе становище Полярна зірка має тільки на небі Землі . На небі інших планет роль полярної грають інші зірки , так як осі обертання цих планет по-іншому нахилені по відношенню до площин їх орбіт.

Цікаво, що і на нашому небі Полярна зірка не завжди була такою. Багато тисяч років тому вісь обертання Землі була спрямована в інший бік і роль полярної зірки виконувала Вега. Справа в тому, що вісь обертання Землі знаходиться в постійному русі , описуючи в небі коло за час в 25800 років. Це названо прецесією. Причина прецесії – у загальному впливі Сонця та Місяця на рухому  Землю.

Зірка Кемпбелла

HD 184738 - зірка Вольфа-Райє

Воднева зірка Кемпбелла в сузір’ї Лебедя.  Фото: ESA/Hubble & NASA/Jean-Christophe Lambry

Зірки рідко називають на честь астрономів. Як правило , це світила , чиї унікальні характеристики дозволяють виділити їх серед безлічі інших зірок. Одним з таких об'єктів є зірка HD 184738 із сузір'я Лебедя , яка також відома під назвою Воднева зірка Кемпбелла . Нещодавно її фото було опублікованио на сайті космічного телескопа « Хаббл ».

Світлина показує , що зірка занурена в щільну туманність (її номер PK 64 5,1 ). Ця газова оболонка утворена речовиною самої зірки, яка видувається з її поверхні дуже потужним зоряним вітром. Зірка Кемпбелла належить до рідкісного класу Вольфа -Райе (клас гігантських зірок з масою більше 20 мас Сонця , котрі активно втрачають  массу). Період перебування в якості зірки Вольфа -Райе є достатньо малим  за космічними мірками і становить не більше мільйона років , після чого така зірка вибухає в якості наднової.

Вибух GRB 130427A

Вибух GRB 130427A – наднова?

В безкрайніх просторах Всесвіту на днях відбулась надзвичайна подія спалах, сліди якого шукають в даний час. 

Першим вибух GRB 130427A зафіксував супутник SWIFT  в Х-діапазоні. Спалах був такої сили, що затьмарив собою все небо в Х-діапазоні. Дослідники з Землі практично відразу визначили його червоне зміщення (0,34), що тотожне відстані в 470 млн св. років – відносно недалеко як по космологічним міркам.

Зафіксовано системою РАПТОР, що за 50 секунд до рентгенівського вибуху, відбулася яскравий спалах у видимому діапазоні (7,4^m).

Найближчі сусіди

  Дуже близька до нас зоряна система

WISE J104915.57-531906 -можливо наш майбутній дім

   Надпотужний космічний інфрачервоний телескоп WISE (Wide-field Infrared Survey Explorer),  який належить американському космічному агентству NASA, допоміг астрономам виявити майже найближчу до нас зоряну систему. Вона отримала назву WISE J104915.57-531906.

Для довідки: інфрачервоний телескоп налаштовано таким чином, що його максимальна чутливість припадає на невидиму оку інфрачервону ділянку спектра. За допомогою такого телескопа вдається побачити певні ділянки космосу або  тіла з достатньо високою температурою, проте цієї температури недостатньо, щоб об’єкт сяяв  яскравим  видимим світлом.

Зорі - ліхтарі космосу

 Як еволюціонують зірки?

Еволюція зірки: від протозіоки до її смерті

Переглядаючи раджу звернути увагу на еволюцію:

Спіка

Спіка-найяскравіша зоря сузір'я Діви  

Місяць та Спіка 27, 28 лютого та 1 березня

    Діва – зодіакальне сузір’я, в якому Сонце перебуває найдовше зі всіх сузір’їв.

Найяскравішою зорею даного сузір’я є Спіка – 16-та по яскравості зоря небесної сфери. Видима зоряна величина Спіки +1^m,04.

Взагалі-то Спіка насправді є подвійною зорею, що пояснює її періодичну зміну яскравості. Період обертання пари зірок системи Спіка складає 4 дні. Очевидно, внаслідок гравітаційної взаємодії між собою, їх диски витягуються, набуваючи еліпсоїдної форми. Це веде до зміни площі випромінюючої поверхні по напрямку до спостерігача.

Спіка розміщена поблизу екліптики, тому інколи покривається Місяцем – природнім супутником Землі. Бувають випадки, проте досить рідко, коли Спіка ховається за диски планет. Востаннє  дану зорю покривала Венера аж 10 листопада 1783 року, наступне схоже покриття відбудеться із тією ж Венерою 2 вересня 2197 року.

Μю Цефея

μ  Цефея – найбільша зірка

Із всіх відомих вченим-астрономам зірок небесної сфери найбільшою вважається мю Цефея. Її діаметр складає 3 481 250 000 км (3,5 млрд кілометрів).  Для того, щоб оцінити розміри розпеченого газового гіганта, помістимо його в центр нашої Сонячної системи, зірка при цьому сягатиме своїми межами до орбіти… Сатурна. Мю Цефея разом із іншими зірками мю ЦефеяА та мю Цефея В  є потрійною зорею. Вони розміщені у нашій галактиці Чумацький Шлях і віддалені від Сонця на відстань 3 000 св. років.

Мю Цефея називають «гранатовою зіркою Гершіля» оскільки вона є надмасивним червоним надгігантом із світимістю, яка перевищує світимість Сонця у 350 000 раз. Зоря належить  до спектрального класу M2Ia.

Мю Цефея —  змінна зоря типу SRc, котра змінює блиск от 3,43m до 5,1m с періодом от 2 до 2,5 років. Даний небесний об’єкт є також одним із найхолодніших серед зірок. Температура її фотосфери становить лише 2 300К.

Мю Цефея є зорею, яка вже вичерпала свій запас палива та перебуває на останній своїй стадії: далі, очевидно, вона вибухне надновою а ядро перетвориться при цьому у чорну діру.