NGC 4569 (або Messier 90)

 

Мessier 90: вона рухається до... нас?

Нове зображення від космічного телескопа

"Хаббл" показує дивовижний рух галактики М 90, 

розміщеної за 55 млн світлових років від Сонячної системи.

Світлина: ESA/Hubble & NASA

Космічний телескоп «Хаббл» зробив нове зображення галактики NGC 4569, або ж Messier 90, розташованої в сузір’ї Діви за 55 мільйонів світлових років від Землі. Вона одна з небагатьох, які наближаються до нас. Про це повідомило Європейське космічне агентство.

Внутрішні області диска Messier 90 (М 90) є місцями зореутворення, які на зображенні підсвічені червоним кольором. Щільність газу у внутрішньому скупченні галактик сузірʼя Діви тиснула на M 90, як сильний зустрічний вітер, позбавляючи її великої кількості газу і створюючи дифузне гало, яке видно навколо неї.

Подвійні зорі

Спостереження подвійних зір  

Фізично подвійні зорі

Відомо, що подвійні зорі —це зоряні системи, що складаються з двох зір, які обертаються навколо їх загального центру мас. Системи двох або більше зір називають зоряними системами. Ці об'єкти, особливо віддалені, часто здаються неозброєному оку єдиною точкою світла, а потім виявляються як множинними системами іншими способами.

Термін «подвійна зоря» іноді помилково вживають як синонім оптичних пар (зір, що на земному небосхилі розташовані поряд), хоча це різні явища.

Парність залежить лише від оптичного ефекту; у просторі ж ці зорі можуть бути віддаленими одна від одної й не мати ніякого фізичного зв'язку. Такі зорі називають оптично-подвійними (на відміну від справжніх, фізично подвійних). Подвійну зорю можна відрізнити від оптично-подвійної шляхом за відмінністю у їх паралаксах, власних рухах або радіальних швидкостях. Більшість відомих парних зір не досліджувались належним чином, щоб визначити чи є вони оптичними-подвійними чи справжніми подвійними системами, пов'язаними гравітацією.

Дж. Вебб: дивовижний Сатурн та його кільця

Нова світлина від космічного телескопа Джеймса Вебба

Нове зображення від космічного телескопа

Джеймса Вебба показує дивовижний Сатурн і його кільця 

Фантастичний Сатурн

Отримаймо неперевершені враження від світлини отриманої космічним телескопом Джеймса Вебба (James Webb Space Telescope, JWST). Знакові кільця Сатурна, здається, моторошно світяться на цьому неймовірному інфрачервоному знімку, який також розкриває несподівані особливості атмосфери Сатурна.

Отримане зображення — це тест для програми спостережень, яка перевірить здатність телескопа виявляти слабкі супутники навколо планети та її яскраві кільця. Будь-які нещодавно відкриті супутники можуть допомогти науковцям скласти повнішу картину нинішньої системи Сатурна, а також її минулого.

Газ метан поглинає майже все сонячне світло, що потрапляє в атмосферу планети, на інфрачервоній довжині хвилі 3,23 мікрона, в якій зроблено цей знімок. Як наслідок, знайомі смугасті візерунки Сатурна невидимі, бо багаті метаном верхні шари атмосфери закривають від нас хмари, що лежать в ній нижче.

Сатурн: +65!

Рекордсмен у Сонячній системі: 

у Сатурна відкрили ще 65 супутників 

Рекордсмен Сатурн

Юпітер 95;

Сатурн 145.

Сатурн повернув собі статус планети з найбільшою кількістю супутників у Сонячній системі. Кілька місяців тому його випередив газовий гігант Юпітер – пише The Guardian.

У Сатурна відкрили ще 62 нові супутники, внаслідок чого їхня офіційна загальна кількість досягла 145. Юпітер, який додав 12 супутників до свого рахунку в лютому, має 95 супутників.

"Сатурн не тільки майже подвоїв кількість супутників, у нього тепер більше супутників, ніж у всіх інших планет Сонячної системи разом узятих", — сказав професор Бретт Гладман, астроном з Університету Британської Колумбії, який брав участь у спостереженнях.

Tелескоп Джеймса Вебба: ВРАЖАЮЧЕ !!!

Космічний телескоп Джеймса Вебба - фантастичний початок

  James Webb Space Telescope, JWST

Про початок наукової роботи 

найбільшого космічного телескопа NASA...

Туманність Кіля - це хмара газу та пилу, де народжуються нові зірки. Більш щільні частини руйнуються під дією сили тяжіння, утворюючи протозірки, які втягують більше матеріалу в диск, з якого утворюються планети. Фото з сайту www.science.org.

Нарешті астрономи і широкий загал побачили знімки Всесвіту, зроблені космічним телескопом Джеймса Вебба, найбільшим, найскладнішим і найдорожчим космічним телескопом, коли-небудь створеним. Спершу Білий дім оприлюднив одну світлину — глибоке зображення, на якому зображені тисячі далеких галактик. А згодом NASA випустило ще чотири, які демонструють здатність Вебба ретельно досліджувати газові хмари та планетні системи, що містяться ближче до Землі.

Зображення — продукт великого, досконалого, позолоченого дзеркала Вебба — не тільки чіткіші, ніж зображення від Космічного телескопа імені Габбла, але й суттєво відрізняються тим, що фіксують інфрачервоні хвилі, важливі для багатьох галузей астрономії. Для інженерів і конструкторів Вебба, які пережили роки затримки та нервові 6 місяців запуску, розгортання та введення в експлуатацію телескопа, полегшення відчутне. «Я відчуваю суміш хвилювання та емоцій. [Webb] справді досяг успіху, і буде потік нових відкриттів», — сказав Брант Робертсон (Brant Robertson) з Каліфорнійського університету в Санта-Круз, який допоміг розробити камеру ближнього інфрачервоного діапазону Вебба.

Карликові планети

Які карликові планети можна

 побачити на небі неозброєним

 поглядом?

Відповідь: жодної...

Транснептунові об'єкти

З п'яти карликових планет (Церера, Плутон, Еріда, Хаумеа та Макемаке) найяскравіша — Церера, бо вона найближча до нас — у Головному поясі астероїдів. Але її видимий блиск змінюється в межах від +6,7m до +9,3m, і розглянути її можна лише з допомогою телескопа.

Карликова Церера

Найшвидша

8 000 км/с: хто швидше?

 Яка зоря найшвидша у нашій галактиці?

Найшвидша з відомих на сьогодні зірок

обертається навколо чорної діри Стрілець A*,

яка розташована в центрі нашої галактики.

Центр Чумацького Щляху: Стрілець А* - чорна діра.
Навколо щільне скупчення зірок: S-скупчення

Група німецьких і чеських учених виявили зірку, яка обертається навколо чорної діри в центрі Чумацького Шляху з найбільшою швидкістю та за рекордно короткий час, повідомляє Phys.