Метеорні потоки Оріоніди та Аквариди

21 , 22 жовтня - пік активності метеорного потоку Оріоніди

Метеорний потік Оріоніди - це один з двох потоків, що виникають щорічно в результаті проходження Землі крізь пил, залишенуий кометою Галлея. Другий потік називається  - Аквариди . Точка на небі (радіант, з якої з'являються метеори, знаходиться в сузір'ї Оріона).

Зазвичай активність Оріонідів починається 16 і завершується 23 жовтня з максимумом активності , що припадає на ранкові години 20-22 жовтня. Метеори складно побачити в перші й останні дні активності потоку, але спостерігачі в Північній півкулі зможуть спостерігати близько 20 метеорів на годину під час піку, тоді як спостерігачі з Південної півкулі побачать близько 40 метеорів на годину. Максимум активності може тривати 2-3 ночі, хоча є свідчення деякого зсуву з року в рік. Під час піку активності Оріонідів, фаза Місяця буде близька до нуля, що значно сприятиме спостереженню метеорного потоку.

Нейтронні зорі

Нейтронні зорі - космічні маяки

Маяк космосу

   Нейтронною зорею називають астрономічний об’єкт, який свідчить про те, що дана зірка перебуває на завершальній стадії свого розвитку. Такі об’єкти складаються з нейтронного ядра (остова) та достатньо тонкого  (порядку 1 000 м) шару виродженої речовини, котра містить в собі важкі атомні ядра. Нейтронні зорі, згідно розробленої теорії, формуються під час спалаху наднових. На даний час відкрито та підтверджено понад  2 000 таких об’єктів, серед яких лише 10% є подвійними.

Вчені приділяють велику увагу вивченню нейтронних зірок, оскільки вони є певним орієнтиром для науковців в космічному просторі.

Відомо, що в нашій галактиці Чумацький Шлях може знаходитись трохи більше 100 нейтронних зірок, тобто на одну тисячу нормальних зірок припадає одна нейтронна. Нейтронні зірки характеризує висока швидкість руху (200 км/с). Підраховано, що один раз на 500 тисяч років, одна, або декілька нейтронних зірок пролітають через хмару Оорта. Таке надзвичайно рідкісне явище, з точки зору життя людини, можна спостерігати із Землі в різних спектральних діапазонах (включно з оптичним, на який припадає 0,003% випромінюваної енергії, що відповідає 10-й зоряній величині).

Жовтень

Путівник зоряним небом

Жовтень

Південну ділянку зоряного неба прикрашають сузір’я Водолія й Козорога. Над Водолієм лежить голова крилатого коня Пегаса.

Квадрат Пегаса — найвиразніша частина цього сузір’я — міститься на південному сході. Обабіч нього лежать небесні Риби. Вздовж обрію простягнулося сузір’я Кита. На сході високо над обрієм піднялася Андромеда. Під нею лежить сузір’я Овна.

Південно-західну частину неба прикрашає Орел. Над ним лежить небесний Лебідь. Більша частина сузір’я Стрільця вже сховалася за горизонтом. Високо на заході — сузір’я Ліри з яскравою зорею Вега. Ближче до виднокола лежить Геркулес, праворуч і нижче якого — сузір’я Північної Корони. Змієносець міститься на обрії — нижня його частина лежить під горизонтом.

 Вигляд південної частини зоряного неба у жовтні о 21 год київського часу на широті Києва

Туманність Андромеди

Як знайти на зоряному небі Туманність Андромеди?

Шукаємо М 31

Побачити Туманність Андромеди на зоряному небі не складно. Її видима зоряна величина становить 3,4 (найслабкіші зорі, які бачить людина без допомоги оптичних приладів, мають видиму зоряну величину 6,0). Треба тільки знати місце на небі, де шукати, й час, коли її видно. В Україні це найкраще робити восени, адже в цю пору року в нашому краї сузір’я Андромеди піднімається високо над обрієм увечері. Звісно, бажано шукати Туманність Андромеди на темному, мало засвіченому міськими вогнями, зоряному небі. Великі міста з їх світлим небом майже не дають шансу побачити її без допомоги оптичних приладів.