Нова карликова планета

Нова карликова планета, або у Седни є подруги

Транснептунові об'єкти

Далеко за межами орбіти Плутона знайдено нову карликову планету. Астрономи вважають, що в цій віддаленій ділянці Сонячної системи можуть міститися мільйони невідкритих об’єктів — серед них і небесне тіло, більше розмірами, ніж Земля. Результати дослідження оприлюднив 26 березня поточного року журнал Nature.

Карликова планета (їй присвоєно тимчасове ім’я 2012 VP113) міститься в ділянці внутрішньої Хмари Оорта — мало дослідженому районі нашої планетної системи. 2003 р. тут було знайдено карликову планету Седна діаметром 1000 км, що рухається навколо Сонця по дуже витягнутій еліптичній орбіті (найближча відстань до Сонця становить 76 астрономічних одиниць, найдальша — майже 940 а.о.). Для порівняння, орбіта Плутона лежить в межах між 29 і 49 а.о. від Сонця.

Проблиск Великого Вибуху

Гравітаційні хвилі відкрито

17 березня 2014 року, під час наукової прес-конференції в Гарвард-Смітсонівському центрі астрофізики в Кембриджі (штат Массачусетс, США) оголошено про відкриття первинних гравітаційних хвиль — своєрідних брижів простору-часу, що збереглися з часів дуже раннього Всесвіту.

Згідно з сучасними науковими уявленнями наш Всесвіт виник внаслідок Великого Вибуху. За якусь мить (через 10^–13с) після цього він пережив фазу інфляції (дуже швидкого розширення), а згодом (приблизно через 380 тисяч років після Великого Вибуху) виникло космічне мікрохвильове випромінювання (cosmic microwave background, CMB), зареєстроване 1965 р. А. Пензіасом і Р. Вільсоном. 

Це випромінювання (його ще називають реліктовим) є джерелом інформації про ранній етап розвитку Всесвіту. Зокрема з’ясовано, що взаємодія первинних гравітаційних хвиль і CMB привела до його поляризації.

Відкриття зроблено на підставі спостережень космічного мікрохвильового випромінювання, виконаних упродовж 2010—2012 рр. на невеликому, але технічно складному телескопі BICEP (Background Imaging of Cosmic Extragalactic Polarization) на Південному полюсі. 

Один з головних дослідників Джон Ковач (John Kovac), космолог з Гарварда, вважає, що «гравітаційні хвилі можуть бути єдиним способом, завдяки якому можна пояснити виявлену поляризацію». Алан Ґут (Alan Guth), автор ідеї космологічної інфляції, вважає, що нове відкриття — «це вражаючий результат».

За інф. з сайта www.newscientist.com

Ми у Всесвіті

Астрономи визначили місце Землі в Раді Гігантів

"Рада Гігінтів"(пунктир) - 25 млн св.років, Місцевий Аркуш», або «Місцева Група», довжина якої близько 34 мільйонів світлових років (суцільне кільце), а товщина - всього лише близько 1,5 мільйони світлових років.

Ми живемо в галактиці Чумацький Шлях, який складається з понад 300 мільярдів зірок, а також безлічі планет, котрі обертаються навколо цих зірок,  і хмар газу та пилу.

Чумацький Шлях та галактика Андромеда є домінуючими членами невеликої групи галактик – Місцевої Групи, протяжність якої дорівнює майже три мільйони світлових років. 

Проте ми дуже мало знаємо про наших дещо дальших безпосередніх сусідів у Всесвіті.

Зі святом весни!

Космічна троянда

Усіх читачок "Чумацького Шляху" вітаю зі святом весни.

Бажаю багато радості, щастя, кохання та ...безхмарного нічного неба (для спостережень за незвіданим прекрасним).

Неземна краса:  пара взаємодіючих галактик Арп 273. 

Незвичайна форма галактик обумовлена ​​тим, що менша галактика в недалекому за космічними мірками минулому пройшла крізь спіральні рукави більшою.  

У наземні телескопи галактики виглядають далеко не так вражаюче.  

Сьогодні, мабуть, тільки телескоп Хаббл здатний побудувати настільки чітке зображення цієї пари, віддаленої від Землі на 300 мільйонів світлових років.  

Світлина: NASA, ESA and the Hubble Heritage Team (STScI / AURA)