01.10.14

Астрономічні явища жовтня 2014 року

Сонце та Місяць, планети та інші астрономічні об'єкти  у жовтні  2014 року


Огляд астрономічних явищ жовтня 2014 року розраховано на спостерігачів-початківців зоряного неба, а тому в ньому наведено інформацію про найяскравіші небесні світила і найпомітніші астрономічні явища. Їх можна спостерігати без допомоги оптичних приладів. Лише для спостережень Урана, Нептуна, супутників Юпітера, астероїдів та більшості об’єктів так званого «далекого» Всесвіту знадобиться бінокль чи телескоп. 



Звертаємо увагу на те, що моменти астрономічних явищ в огляді подано до 26 жовтня (дата повернення в Україні до часу другого годинного поясу) за київським літнім часом, а уявний пункт спостережень, наприклад планет, міститься на широті Києва.


Календар основних астрономічних явищ жовтня 2014 року


Календар основних астрономічних явищ жовтня 2014 року
Астрономічне явище
Дата
Час
День тижня
Перша чверть Місяця
01
22:32
ср
Меркурій: стояння (видима зоряна величина планети +0,8, елонгація 20°49′)
04
18:44
сб
Нептун поблизу (3°31) Місяця
(видима зоряна величина планети +7,8, фаза Місяця 0,90)
05
21:02
вс
Місяць в перигеї (відстань Земля–Місяць 362480 км, кутовий розмір Місяця 3258, фаза — 0,94)
06
12:35
пн
Уран: протистояння (видима зоряна величина планети +5,6)
07
23:34
вт
Затемнення Місяця (в Україні не видно)
08
12:14—15:35
ср
Повня (повний Місяць)
08
13:51
ср
Максимум дії метеорного потоку Драконіди (радіант видно всю ніч)
09
00:00
чт
Остання чверть Місяця
15
22:12
ср
Меркурій у нижньому сполученні (видима зоряна величина планети +0,4)
17
01:56
пт
Юпітер поблизу (5°) Місяця (видима зоряна величина планети -1,8, фаза Місяця 0,3)
18
02:07 
сб
Місяць в апогеї (відстань Земля–Місяць 404897 км, кутовий розмір Місяця 2931, фаза — 0,28)
18
09:07 
сб
Місяць поблизу (5°) зорі Регул
(видима зоряна величина зорі +1,35, фаза Місяця 0,21)
19
04:22
нд
Максимум дії метеорного потоку Оріоніди (радіант видно всю ніч)
22
05:13
ср
Меркурій поблизу (4°27′) Місяця (видима зоряна величина планети +1,6, фаза Місяця 0,01)
23
06:59
чт
Часткове затемнення Сонця (в Україні не видно)
23
22:40—02:52
чт
Молодик (новий Місяць)
24
00:57
пт
Сатурн поблизу (46′) Місяця
(видима зоряна величина планети +0,7, фаза Місяця 0,03)
25
18:20
сб
Венера: верхнє сполучення (видима зоряна величина планети -4,0, елонгація 01°00′)
25
20:50
сб
Меркурій: стояння (видима зоряна величина планети +0,5, елонгація 15°53′)
25
21:10
сб
Астероїд Веста поблизу (6°) зорі Антарес
(видима зоряна величина Вести +7,6, зорі — 0,96)
26
10:16
нд
Марс поблизу (5°) Місяця
(видима зоряна величина планети +1,0, фаза Місяця 0,24)
28
17:15
вт
Перша чверть Місяця
31
04:48
пт
Пояснення до календаря


1. Позначення часу, наприклад 21:00, потрібно розуміти як 21 год 00 хв.

2. Кутові розміри Місяця, Сонця і планет, тобто їхні видимі розміри на небесній сфері, а також відстані між світилами, наведено в градусах (°), хвилинах () і секундах ().

3. Стояння планети — зупинка планети в її видимому русі на небі відносно зір, що настає на зміні прямого руху планети в напрямі із заходу на схід (назустріч видимому обертанню небесної сфери) на назадній  рух (зворотний) і навпаки.

4. Елонгація планети (лат. elongc — віддаляюся) — кутова відстань між планетою і Сонцем на небесній сфері.

5. Перигей — (грец. περίγειος, букв. «навколоземний») — найближча до Землі точка орбіти небесного тіла (Місяця або штучного супутника Землі), що обертається навколо планети.

6. Протистояння (опозиція) — (лат. oppositio — протиставлення) — положення верхньої планети (Марса, Юпітера та ін.), коли різниця екліптичних довгот планети й Сонця дорівнює 180°. Під час протистояння планета, Земля і Сонце перебувають практично на одній прямій.
7. Сполучення планети з Сонцем — конфігурація (розміщення у просторі) Землі, планети і Сонця, коли збігаються напрям на планету і напрям на центр диска Сонця (планета має однакову з Сонцем екліптичну довготу). У Меркурія і Венери буває два сполучення — нижнє і верхнє. У першому випадку планета перебуває за Сонцем, у другому — перед ним, проходячи між Землею і Сонцем.
8. Апогей — найвіддаленіша до Землі точка орбіти небесного тіла (Місяця або штучного супутника Землі), що обертається навколо планети.
Терміни перигелій, перигей і апогей походять від грецьких слів «пери» (близький), «апо» (далекий), «Гея» (Земля), «гелій» (сонячний).

Зоряне небо



Південну ділянку зоряного неба прикрашають сузір’я Водолія й Козорога. Над Водолієм лежить голова крилатого коня Пегаса. Квадрат Пегаса — найвиразніша частина цього сузір’я — міститься на південному сході. Обабіч нього лежать небесні Риби. Вздовж обрію простягнулося сузір’я Кита. На сході високо над обрієм піднялася Андромеда. Під нею лежать сузір’я Трикутника і Овна.



Південно-західну частину неба прикрашає Орел з яскравою зорею Альтаїр. Над ним лежить небесний Лебідь, хвіст якого позначає зоря Денеб. Більша частина сузір’я Стрільця вже за горизонтом. Високо на заході — сузір’я Ліри з яскравою зорею Вега. Ближче до виднокола лежить Геркулес, праворуч і нижче якого — сузір’я Північної Корони. Змієносець міститься на обрії — нижня його частина вже під горизонтом.
 

На півночі високо над обрієм лежить Цефей. Нижче — сузір’я Малої Ведмедиці з Полярною зорею. Велика Ведмедиця простягнула передні лапи над точкою півночі. Її хвіст спрямований на північний-захід. У цій ділянці неба високо над обрієм лежить голова Дракона. Над видноколом міститься Волопас, але Арктур, найяскравіша його зоря, вже за горизонтом.  


Візничий лежить над північно-східним видноколом. Праворуч і нижче від нього — сузір’я Тельця з яскравою зорею Альдебаран. Над Візничим міститься Персей, а над ним — Кассіопея.
Вигляд південної ділянки зоряного неба 15 жовтня о 21 год київського літнього часу
Вигляд південної ділянки зоряного неба та «візерунки» сузір’їв на небесній сфері 15 жовтня о 21 год київського літнього часу
Короткий путівник зоряним небом вміщує карти-схеми зоряного неба жовтня.

Зоряні скупчення, туманності, галактики (об’єкти далекого Всесвіту)

Нижче подано перелік зоряних скупчень і галактик, які можна спостерігати в жовтні з території України в південній ділянці зоряного неба. Що ближче до зими, то кращі умови для спостережень так званих «далеких» об’єктів нашого Всесвіту. Звісно, для таких спостережень потрібно вибирати місця, де найменша засвітка неба. 


Зоряні скупчення: Найвідоміше кулясте зоряне скупчення М13 можна спостерігати в сузір’ї Геркулеса на межі видимості ока (видима зоряна величина скупчення становить 5,8m). Приблизно таких умов можна бачити скупчення М22 (Стрілець, 5,1m). А для спостережень кулястих скупчень М2 (Водолій, 7,5m), М15 (Пегас, 7,5m), М28 (Стрілець, 8,5m), М30 (Козоріг, 7,7m), М56 (Ліра, 8,3m), М71 (Стріла, 6,1m) знадобиться принаймні бінокль.
 

Розсіяні зоряні скупчення М25 (Стрілець, 4,6m) і М39 (Лебідь, 4,6m) можна спостерігати візуально, а для спостережень скупчень М11 (Щит, 7,0m), М16 (Змія, 6,5m), М18 (Стрілець, 7,5m) та М29 (Лебідь, 7,1m) потрібен принаймні бінокль.

Туманності: Знамениту туманність «Північна Америка» (NGC 7000) в сузір’ї Лебедя на темному зоряному небі можна бачити неозброєним оком (її видима зоряна величина становить 4,0m). У бінокль чи простий телескоп туманність легко спостерігати у вигляді туманної хмари. Для спостережень планетарної туманності Гантель в сузір’ї Лисички (М27, 7,5m) і планетарної туманності М57 (8,8m) в сузір’ї Ліри знадобиться бінокль чи телескоп.
Місце розташування на зоряному небі туманності «Північна Америка» (NGC 7000) та її вигляд в бінокль (фото з сайта http://binocularsky.com). Показано вигляд зоряного неба на широті Києва 15 жовтня о 21 год київського часу.

Галактики: На зоряному небі жовтня для неозброєного ока доступна знаменита Туманність Андромеди (М31, спіральна галактика, 3,4m, сузір’я Андромеди). Це одна з трьох галактик, які добре можна бачити на небі нашої планети без допомоги оптичних інструментів. Дві інші — Мала і Велика Магелланові Хмари — з території України для спостережень не доступні. Галактику М33 (спіральна галактика, 5,7m, Трикутник) на темному небі також можна спостерігати неозброєним оком як туманну цятку.


Планети


Меркурій можна спостерігати перед світанком на сході впродовж останньої десятиденки місяця. Тривалість його видимості швидко збільшується з кількох хвилин до 1 год 15 хв. Блиск планети зростає з +2,8 зоряної величини до -0,4. Меркурій переміщується назаднім, а після стояння 25 жовтня прямим, рухом сузір’ям Діви.
Меркурій на зоряному небі 25 жовтня о 6 год 30 хв
На початку жовтня Венеру як зорю -3,9 зоряної величини видно до сходу Сонця в східній ділянці неба в сузір’ї Діви. У перші дні місяця вона сходить (приблизно о 6 год 20 хв) на тлі вранішньої зорі. Тривалість видимості планети скорочується з 38 хв до нуля, коли вона щезає в променях Сонця. На 25 жовтня припадає верхнє сполучення Венери. Наприкінці місяця Венеру видно раннім вечором на заході упродовж нетривалого часу й дуже низько над горизонтом. Загалом у жовтні умови для спостережень Венери несприятливі.


Марс у жовтні видно після настання темряви на південному заході, ближче до півдня, як зорю +0,9 зоряної величини. На початку місяця він заходить близько 20 год, наприкінці — приблизно о 19 год 30 хв. Тривалість видимості планети за жовтень зросте з 1 год 45 хв до 2 год 10 хв. Марс переміщується прямим рухом сузір’ями Змієносця і Стрільця. Його видимий діаметр на кінець місяця зменшиться до 5,6″.
Марс на зоряному небі 15 жовтня о19 годині
Юпітер, як зоря -2,0 зоряної величини, у жовтні сходить на північному сході, ближче до сходу, о 1 год 05 хв на початку місяця, наприкінці місяця — о 23 год. 30 хв. Планету можна спостерігати до світанку. Вона переміщується прямим рухом сузір’ями Рака і Лева.
Юпітер на зоряному небі 15 жовтня о 5 годині
У жовтні Сатурн видно після настання темряви у південно-західній ділянці неба як зорю +0,6 зоряної величини. Планету можна спостерігати до її заходу: о 19 год 15 хв на початку місяця, наприкінці — о 17 год 25 хв. Вона переміщується прямим рухом сузір’ям Терезів.
Сатурн на зоряному небі 15 жовтня о 19 годині
Тривалість видимості Урана в жовтні поступово скорочується (з середини місяця він заходитиме ще до настання ранкових присмерків). Планету можна спостерігати з настанням темряви, а заходитиме за обрій вона все раніше: наприкінці жовтня — о 4 год 38 хв за київським часом. Блиск Урана становить +5,7 зоряної величини, видимий діаметр — 3,6″. Планета продовжуватиме назадній рух сузір’ям Риб. На 7 жовтня припадає протистояння Урана.
Місце розташування на зоряному небі планети Уран 15 жовтня о 21 годині. Оскільки видима зоряна величина планети лежить на межі візуальної видимості, то планету варто спостерігати в бінокль чи телескоп. Для того, щоб ви змогли знайти її на небі, на світлині показано візерунки сузірїв, а також у збільшеному масштабі подано ділянку небесної сфери і вказано місце Урана.
Нептун у жовтні можна спостерігати звечора, але момент його заходу впродовж місяця зміщується з ранкових годин ближче до опівночі. Блиск планети становить +7,8 зоряної величини, а видимий діаметр 2,5″. Нептун продовжує назадній рух сузір’ям Водолія.

Місце розташування на зоряному небі планети Нептун 15 жовтня о 21 годині. Оскільки видима зоряна величина планети лежить за межею візуальної видимості, то планету можна побачити тільки в бінокль чи телескоп. Для того, щоб ви змогли знайти її на небі, на світлині показано візерунок сузіря Водолія, а також у збільшеному масштабі подано ділянку небесної сфери і вказано місце Нептуна.


Карликова планета Церера і астероїди


Видима зоряна величина карликової планети Церера у жовтні становить майже +8,6m. Її можна спробувати знайти на зоряному небі за допомогою телескопа в середині жовтня у сузір’ї Терезів. Астероїд Веста має зоряну величину +7,8m і впродовж жовтня рухається сузір’ями Терезів, Скорпіона і Змієносця. Умови спостережень цих небесних об’єктів не дуже сприятливі — ділянка зоряного неба з цими світилами міститься низько над обрієм нетривалий час.
Місце розташування Церери і Вести на зоряному небі 15 жовтня 2014 р. о 19 годині


Фази Місяця

Фази Місяця у жовтні 2014 року
Схід і захід Сонця

Моменти* сходу й заходу Сонця, а також тривалість дня, у жовтні наведено в таблиці за київським часом.

* Час сходу і заходу Сонця в інших регіонах України відрізняється від київського. Максимальне значення цієї різниці становить приблизно +/- 30 хв.



Усі світлини зоряного неба, наведені в цьому огляді, виготовлено за допомогою електронного планетарію «Stellarium». Докладніше про нього можна дізнатися з статті «Як працювати з електронним планетарієм “Stellarium”»



Докладні астрономічні дані щодо різноманітних астрономічних явищ, довідкову інформацію та науково-популярні статті з астрономії вміщує Астрономічний календар Головної астрономічної обсерваторії НАН України на 2014 р. Його коротку версію вміщено на цій сторінці сайта Головної астрономічної обсерваторії НАН України. 

Автор: Іван Крячко.
Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...