06.10.13

Спостерігаємо за небом у жовтні

Жовтень (2013) астрономічний

Огляд астрономічних явищ жовтня 2013 року: (уявний пункт спостережень міститься на широті Києва і спостереження виконують за київським літнім часом аж до моменту його скасування 27 жовтня). Більшість астрономічних явищ жовтня, згаданих в цьому огляді, можна спостерігати без допомоги оптичних приладів. Лише для спостережень Урана, Нептуна, Церери, Вести, комет та більшості об’єктів так званого «далекого» Всесвіту знадобиться бінокль чи телескоп.
Сонце 
Моменти* сходу й заходу Сонця, а також тривалість дня, у жовтні наведено в таблиці за київським часом (без урахування однієї години, доданої літнім часом).
 
* В інших регіонах України момент сходу Сонця відрізняється від київського. Максимальне значення цієї різниці становить приблизно +/- 30 хв.
Упродовж жовтня Сонце рухається сузір’ям Діви.
27 жовтня в Україні скасовується дія літнього часу. 
Місяць 
Місяць — природний супутник нашої планети. Рухаючись навколо Землі по еліптичній орбіті він у перигеї — 11 жовтня о 2 год (відстань від Землі — 369811 км), а в апогеї — 25 жовтня о 17 год (відстань від Землі — 404560 км).

Фази Місяця: новий Місяць — 5 жовтня о 3 год 34 хв, перша чверть — 12 жовтня о 2 год 02 хв, повний Місяць — 19 жовтня о 2 год 38 хв, остання чверть — 27 жовтня о 2 год 40 хв.
 
Фази Місяця у жовтні 2013 року за київським літнім часом
18—19 жовтня — півтіньове місячне затемнення, яке можна спостерігати з території України. Обставини затемнення дивіться, будь ласка, в Астрономічному календарі ГАО НАН України, або на цій сторінці сайта обсерваторії.
Планети 
Меркурій, найближча до Сонця планета, у жовтні для спостережень не доступна (хіба що для впевненого спостерігача на півдні України дуже низько над степовим чи морським видноколом на початку місяця).

Венеру в жовтні видно після заходу Сонця у південно-західній частині неба як зорю -4,3 зоряної величини. Тривалість видимості планети збільшується й наприкінці місяця становить близько 2 год (світило заходить за обрій о 18 год 29 хв київського часу). Венера переміщується прямим рухом сузір’ями Діви, Скорпіона та Змієносця (остання декада місяця).
 
Венера на вечірньому небі 15 жовтня о 18 год київського літнього часу
Цікава астрономічна подія для спостерігачів-експериментаторів буде 8 жовтня. У цей день Місяць пройде від Венери на відстані трьох кутових градусів, що надасть шанс усім охочим вкотре спробувати побачити планету неозброєним оком.
 
Положення Венери і Місяця на небесній сфері 8 жовтня 2013 р. 
о 17 год київського часу

Марс у жовтні видно в південно-східній частині неба (ближче до сходу) після опівночі до світанку. На початку місяця планета сходить приблизно о 1 год 30 хв, а наприкінці — о 1 год 15 хв за київським часом. Видно Марс як зорю +1,5 зоряної величини. Планета рухається прямим рухом сузір’ям Лева.
 
Марс на ранковому небі 15 жовтня о 4 год київського літнього часу. 
Зверніть увагу, що на відстані в один кутовий градус від планети 
сяє Регул — найяскравіша зоря сузір’я Лева.
Юпітер у жовтні можна спостерігати в південно-східній ділянці неба як зорю -2,3 зоряної величини з вечора до світанку. Наприкінці місяця він сходить о 20 год 45 хв за київським часом. Планета переміщується прямим рухом сузір’ям Близнюків.
 
Юпітер на ранковому небі 15 жовтня о 5 год київського літнього часу
У жовтні Сатурн видно у південно-західній частині неба (ближче до заходу) після настання темряви як зорю +0,6 зоряної величини. Тривалість видимості планети становить на початку місяця 40 хв, а до останнього тижня вона сходить нанівець. Сатурн переміщується прямим рухом сузір’ям Терезів.
 
Сатурн на вечірньому небі 1 жовтня о 19 год київського літнього часу
Тривалість видимості Урана в жовтні поступово скорочується. Планету можна спостерігати з настанням темряви, а заходитиме за обрій вона все раніше: наприкінці жовтня — о 4 год 14 хв за київським часом. Блиск Урана становить +5,7 зоряної величини. Планета продовжуватиме назадній рух. На 3 жовтня припадає протистояння* Урана. 

Протистояння* або опозиція (лат. oppositio — протиставлення) — положення верхньої планети (Марса, Юпітера та ін.), коли різниця екліптичних довгот планети й Сонця дорівнює 180°. Під час протистояння планета, Земля і Сонце перебувають практично на одній прямій.

Протягом жовтня Нептун видно у бінокль чи телескоп (блиск планети — близько +8 зоряної величини) після закінчення вечірніх громадянських присмерків. Планета заходить за обрій все раніше, а тому тривалість видимості поступово скорочуватиметься. Нептун продовжує назадній рух сузір’ям Водолія.
 
Положення Урана і Нептуна на зоряній мапі 15 жовтня 2013 р.
Карликова планета Церера та малі тіла (астероїди, комети) 
Найближча до Землі і найяскравіша карликова планета Церера (її блиск становить близько 9-ї зоряної величини) до початку третьої декади жовтня рухається в сузір’ї Лева, а потім переходить в сузір’я Діви.

Таким «небесним маршрутом» рухається і астероїд Веста. Його зоряна величина становить приблизно 9m. Яскравішими 9-ї зоряної величини в жовтні будуть також астероїди Паллада (в сузір’ї Гідри), Бамберга (в сузір’ях Риб і Пегаса), Ірида (в сузір’ї Водолія) та Массалія (в сузір’ї Овна).
 
Положення карликової планети Церера та найбільшого астероїда Веста 
на мапі зоряного неба у жовтні 2013 року
Комета C/2012 S1 (ISON), блиск якої за прогнозами має становити 7m, в жовтні переміщується сузір’ям Лева. Рухаючись в напрямку Сонця, першого жовтня вона пройде на мінімальній відстані (10,8 млн км) від Марса. Ось на цій інтернет-сторінці є цікава інтерактивна ілюстрація руху комети ISON в межах Сонячної системи.

Ще одна комета в жовтні матиме блиск, вищий, ніж 8-а зоряна величина. Це відома короткоперіодична комета 2P/Енке. 
Зоряне небо
Південну ділянку зоряного неба прикрашають сузір’я Водолія й Козорога. Над Водолієм лежить голова крилатого коня Пегаса. Квадрат Пегаса — найвиразніша частина цього сузір’я — міститься на південному сході. Обабіч нього лежать небесні Риби. Вздовж обрію простягнулося сузір’я Кита. На сході високо над обрієм піднялася Андромеда. Під нею лежать сузір’я Трикутника і Овна.

Південно-західну частину неба прикрашає Орел з яскравою зорею Альтаїр. Над ним лежить небесний Лебідь хвіст якого позначає зоря Денеб. Більша частина сузір’я Стрільця вже сховалася за горизонтом. Високо на заході — сузір’я Ліри з яскравою зорею Вега. Ближче до виднокола лежить Геркулес, праворуч і нижче якого — сузір’я Північної Корони. Змієносець міститься на обрії — нижня його частина лежить під горизонтом.

На півночі високо над обрієм лежить Цефей. Нижче — сузір’я Малої Ведмедиці з Полярною зорею. Велика Ведмедиця простягнула передні лапи над точкою півночі. Її хвіст спрямований на північний-захід. У цій ділянці неба високо над обрієм лежить голова Дракона. Над видноколом міститься Волопас, але Арктур, найяскравіша його зоря, вже за горизонтом.

Візничий лежить над північно-східним видноколом. Праворуч і нижче від нього — сузір’я Тельця з яскравою зорею Альдебаран. Над Візничим міститься Персей, а над ним — Кассіопея.
 
На світлині — вигляд зоряного неба та положення сузір’їв на небесній сфері 
15 жовтня о 21 год київського літнього часу
Об’єкти далекого Всесвіту 
Нижче подано перелік зоряних скупчень і галактик, які можна спостерігати в жовтні з території України в південній ділянці зоряного неба.

Що ближче до зими, то кращі умови для спостережень так званих «далеких» об’єктів нашого Всесвіту. Звісно, для таких спостережень потрібно вибирати місця, де найменша засвітка неба. 

Зоряні скупчення: Найвідоміше кулясте зоряне скупчення М13 можна спостерігати в сузір’ї Геркулеса на межі видимості ока (видима зоряна величина скупчення становить 5,8m). Приблизно таких умов можна бачити скупчення М22 (Стрілець, 5,1m). А для спостережень кулястих скупчень М2 (Водолій, 7,5m), М15 (Пегас, 7,5m), М28 (Стрілець, 8,5m), М30 (Козоріг, 7,7m), М56 (Ліра, 8,3m), М71 (Стріла, 6,1m), М72 (Водолій, 10,0m) знадобиться принаймні бінокль.

Розсіяні зоряні скупчення М25 (Стрілець, 4,6m) і М39 (Лебідь, 4,6m) можна спостерігати візуально, а для спостережень скупчень М11 (Щит, 7,0m), М16 (Змія, 6,5m), М18 (Стрілець, 7,5m), М26 (Щит, 9,5m), М29 (Лебідь, 7,1m) та М73 (Водолій, 9,0m) потрібен принаймні бінокль. 

Туманності: Знамениту туманність «Північна Америка» (NGC 7000) в сузір’ї Лебедя на темному зоряному небі можна бачити неозброєним оком (її видима зоряна величина становить 4,0m). У бінокль чи простий телескоп туманність легко спостерігати у вигляді туманної хмари. Для спостережень планетарної туманності Гантель в сузір’ї Лисички (М27, 7,5m) та планетарної туманності М57 (8,8m) в сузір’ї Ліри також знадобиться бінокль чи телескоп. 

Галактики: На зоряному небі жовтня для неозброєного ока доступна знаменита Туманність Андромеди (М31, спіральна галактика, 3,4m, сузір’я Андромеди). Це одна з трьох галактик, які добре можна бачити на небі нашої планети без допомоги оптичних інструментів. Дві інші — Мала і Велика Магелланові Хмари — з території України для спостережень не доступні. Галактику М33 (спіральна галактика, 5,7m, Трикутник) на темному небі також можна спостерігати неозброєним оком як туманну цятку.
 
Об’єкти далекого Всесвіту на зоряній мапі (зорі до 5,0 зоряної величини)
 





Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...